ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА. СЕРІЯ ПЕДАГОГІЧНА

РЕАЛІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ ФІЗИКИ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

2025-01-24T12:17:55+02:00

У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти реалізації діяльнісного підходу до навчання фізики у новій українській школі. Стверджується, що компетентнісний підхід лежить в основі визначення обов’язкових результатів навчання, а сам процес їхнього досягнення ґрунтується на діяльнісному підході. Наголошується на детермінізмі між компетентнісним і діяльнісним підходами в організації освітнього процесу, а саме: повноцінне формування компетентностей можливе на основі реалізації діяльнісного підходу у навчанні.
Досліджена структура навчально-пізнавальної діяльності на основі декомпозиції: суб’єкт, предмет, продукт, засоби, процедура, зовнішні умови діяльності. Розрізняються поняття «навчальна діяльність» і «навчаль но-пізнавальна діяльність», Уточнюється визначення навчально-пізнавальної діяльності у контексті вивчення фізики в новій українській школі. Навчально-пізнавальна діяльність розглядається як цілеспрямований, організований і керований учителем пізнавальний процес складання і розв’язання учнями особистіснозначущих і соціально-актуальних пізнавальних задач, який визначається і регулюється системою відповідних норм і супроводжується формуванням ключових компетентностей, що характеризується якісними змінами в інформаційно-когнітивній, ціннісно-Мотиваційній, операційно-діяльнісній, креативній сферах суб’єкта діяльності, у поєднанні з перетворенням навколишньої дійсності.
На основі концептуальних положень діяльнісної теорії навчання та системно-структурного аналізу запропонована модель навчально-пізнавальної діяльності, яка є системною цілісністю. На основі цієї моделі пропонується технологічний інваріант діяльності учителя фізики з проектування та організації навчально-пізнавальної діяльності у формі відповідного плану-орієнтиру. Одним із базових компонентів професійної компетентності вчителя фізики є досвід проектування навчально-пізнавальної діяльності. Методологічною основою технологізації формування цього досвіду у процесі підготовки студентів є діяльнісна теорія навчання.
Ключові слова: нова українська школа, навчально-пізнавальна діяльність, діяльнісний підхід, навчання фізики, предметна компетентність.

КРОС-ДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ

2025-01-24T12:40:34+02:00

У статті розглядається крос-дисциплінарний підхід у підготовці майбутніх учителів математики як сучасний інструмент для підвищення якості їхньої професійної освіти. Акцент зроблено на інтеграції математичних дисциплін з іншими науками, такими як фізика, економіка, інформатика, педагогіка та психологія. Проаналізовано можливості крос-дисциплінарного підходу для розвитку критичного мислення, креативності, здатності до вирішення комплексних проблем та застосування математичних знань у різних контекстах. Реалізація крос-дисциплінарного підходу в навчанні майбутніх учителів математики вбачається у: розв’язуванні прикладних задач, що є пропедевтичним етапом виконання міждисциплінарних проєктів; безпосередньому виконанні проєктів під час вивчення передбачених освітньою програмою математичних дисциплін із залученням фахівців інших спеціальностей. Наведено приклади навчальних завдань, які поєднують теоретичний і практичний аспекти, та обґрунтовано їхній вплив на формування професійної компетентності майбутніх педагогів. Зроблено висновки щодо перспектив впровадження крос-дисциплінарного підходу у систему математичної освіти. Запропоновано напрямки реалізації крос-дисциплінарної діяльності здобувачів вищої освіти, а саме: створення міждисциплінарних освітніх компонент; організація спільних досліджень; проведення міждисциплінарних конференцій і семінарів; розвиток навичок ефективної комунікації, командної роботи, управління конфліктами.
Експериментально встановлено, що крос-дисциплінарний підхід підвищує мотивацію здобувачів вищої освіти, сприяє розвитку їхніх професійних компетентностей та адаптації до змін у сучасній освіті. Упровадження цієї стратегії є перспективним напрямом у підготовці майбутніх учителів математики, що забезпечує їхню готовність до інтегративного навчання учнів.
Ключові слова: крос-дисциплінарний підхід, вчителі математики, міждисциплінарні зв’язки, прикладна задача, проєктна діяльність.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО БАГАТОРІВНЕВОЇ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ У СФЕРІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК

2025-01-24T13:04:34+02:00

Показано, що багаторівневий підхід до профорієнтації у сфері природничих наук є ефективним інструментом для підвищення мотивації здобувачів освіти до навчання, розвитку їхніх професійних інтересів і формування ключових компетентностей, необхідних для сучасного ринку праці. Застосування інтерактивних методів навчання, таких як проєктно-орієнтовані завдання, STEM-освіта та використання цифрових платформ, сприяло покращенню рівня знань здобувачів освіти із природничих дисциплін, а також усвідомленню їх практичної значущості. Подальше впровадження та удосконалення багаторівневої профорієнтації сприятиме підготовці фахівців, здатних відповідати сучасним викликам у науці, технологіях та екології. Результати дослідження можуть бути використані для оновлення профорієнтаційних програм, а також для розробки рекомендацій щодо вдосконалення освітнього процесу в контексті підготовки здобувачів освіти до майбутньої професійної діяльності.
Ключові слова: профорієнтація, природничі науки, STEM-освіта, інновації.

РОЗВИТОК STEAM-ОСВІТИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ШЛЯХ ДО SMART-СУСПІЛЬСТВА ЧЕРЕЗ EСO-СЕРЕДОВИЩЕ

2025-01-24T13:22:30+02:00

Соціальний запит суспільства на висококваліфікованих фахівців інженерно-технічних STEAMспеціальностей актуалізує необхідність підвищення якості їх природничо-математичної підготовки та створення інноваційного ЕCО-середовища в умовах цифрової трансформації для розвитку SMART-суспільства. Метою дослідження є наукове обґрунтування, концептуалізація та розробка теоретико-методичних засад розвитку ЕCО-середовища STEAM-освіти в умовах цифрової трансформації, що сприятиме підвищенню рівня адаптації нового покоління здобувачів освіти в умовах SMART-суспільства. Провідною ідеєю дослідження є твердження, що фізико-математична підготовка майбутніх фахівців інженерно-технічних спеціальностей у закладах вищої освіти в ЕCО-середовищі є фундаментом для подальшого формування особистісних і професійних якостей у студентів в умовах цифрової трансформації до SMART-суспільства. Для досягнення окресленої мети авторами було використано такі методи дослідження: теоретико-порівняльний аналіз педагогічних, психологічних та соціологічних джерел з проблеми дослідження; з'ясування теоретико-методологічних засад ЕСО розвитку STEAM-освіти; емпіричні (анкетування, опитування) для з'ясування рівня зацікавленості та активності здобувачів вищої освіти у вивченні інженерно-технічних дисциплін на основі STEAM; експериментальна перевірка методики навчання інженерно-технічних дисциплін з використанням STEAM.
Ключові слова: SMART-суспільство, освітній процес, STEAM, ECO-середовище, цифрова трансформація, методика навчання, інженерно-технічні дисципліни, заклади вищої освіти.

ПРИНЦИП ІСТОРИЗМУ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ З МЕНЕДЖМЕНТУ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2025-01-24T13:40:56+02:00

Розглянуто історичний підхід до дослідження історії менеджменту навчально-пізнавальної діяльності, що має важливе методологічне значення на всіх етапах наукового пізнання історії методики фізики як наукової галузі. Принцип історизму виконує світоглядну, методичну, інформаційну, конструктивну, практичну і прогностичну функцію, реалізує не тільки дескриптивні (описові), але й прескриптивні (приписові) функції, визначаючи напрямки наукових досліджень і координуючи розвиток методичної науки. Адже адекватно зрозуміти та оцінити специфіку сучасних проблем менеджменту навчально-пізнавальної діяльності, структуру і функціонування сучасного методичного пізнання можна лише розглядаючи його як певний етап і результат історичного розвитку з урахуванням наступності, генетичних зв’язків, відношень і залежностей від попередніх станів в еволюції методичних ідей, думок і концепцій. Саме віднесеність сучасного стану науково-методичного пізнання до цілісності пізнавального історичного процесу, тільки вивчення у перспективі його історії в цілому та у співставленні з генетично попередніми станами дозволяє виявити всі чинники історичного розвитку, які зумовили сучасний стан менеджменту навчально-пізнавальної діяльності, і тим самим подолати інерцію старих методів і прийомів навчання і стилів мислення, з'ясувавши їх історичну зумовленість, мінливість та обмеженість.
Ключові слова: принцип історизму, управління пізнанням, дидактичний менеджмент, перспективний підхід.

РОБОТОТЕХНІКА ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ РЕАЛІЗАЦІЇ STEM-ОСВІТИ

2025-01-24T14:06:59+02:00

Стаття присвячена питанням впровадження освітньої робототехніки в навчальний процес в новій українській школі як частини STEM-освіти. Робототехніка – це універсальний інструмент для освіти, який підходить для будь-якого віку – від учнів початкових класів до студентів університетів і науковців. Вивчення робототехніки створює передумови для соціалізації особистості учнів і забезпечує можливість її безперервної технічної освіти. Використання освітньої робототехніки дає можливість на ранніх етапах виявити технічні нахили учнів і розвивати їх у цьому напрямку і напрямку формування STEM-компе тент ностей в цілому. Показано, як, вивчаючи даний курс, школярі вчаться опрацьовувати та інтерпретувати інформацію, аналізувати дані, критично мислити, розвивати креативність, інженерне мислення та навички комунікації. Проведено аналіз теоретичних відомостей про сучасний стан розвитку та впровадження освітньої робототехніки в навчальний процес. Визначено, що форма навчальної діяльності, яка використовується під час вивчення курсу, має багато переваг, таких як: висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь, збільшення продуктивності праці, формування вміння співпрацювати та інші. Встановлено, що учні, котрі вивчають курс «Робототехніка», стають більш впевненими в собі, проявляють свою креативність і творче мислення, розвивають здібності до дослідницької роботи, а також розвивають почуття відповідальності, терпіння, організаційні навички, посидючість і багато інших позитивних якостей особистості.
Схарактеризовано поняття освітньої робототехніки, обґрунтовано мету та основні завдання її впровадження у навчальний процес закладів освіти. Авторами проведений окремий аналіз розвитку і впровадження робототехніки в український освітній процес, вказується, що в Україні розвиток освітньої робототехніки в рамках освітнього процесу відбувається епізодично на предметному рівні, у вивченні інформатики та ІКТ, в позашкільній освіті, але на цей час відсутній системний підхід. Тому впровадження робототехніки в освітній процес, розробка навчальних програм, має важливе значення.
Ключові слова: робототехніка, STEM-освіта, інновації, творче та критичне мислення.

ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

2025-01-24T14:30:43+02:00

Наукові досягнення в природничих науках, таких як біологія, хімія, фізика, т.д. змінюються настільки швидко, що вимагають постійного розвитку в цій галузі. Сучасний фахівець у природничих науках повинен мати знання не тільки у своїй вузькій спеціалізації, але й у суміжних дисциплінах для того, щоб бути більш конкурентоспроможним, адаптивним, креативним та ефективним у вирішенні складних наукових і прикладних проблем. Досягти даної мети не можливо без формування творчих навиків і творчої особистості, що є рушійної силою для формування наукової компетентності.
Сучасні виклики, з якими стикаються науковці, потребують не тільки технічних знань, але й уміння креативно підходити до вирішення проблем, а також критично мислити. Але сучасна система освіти часто орієнтована на запам'ятовування фактів, а не на розвиток цих навичок, тому виникає потреба впроваджувати у навчальний процес методики та технології розвитку творчих здібностей під час формування професійних компетентностей спеціалістів природничих галузей.
Відповідно, педагоги під час проведення занять використовують різноманітні технології, які сприяють творчому розвитку. До них можна віднести інтерактивні методи навчання, проблемне навчання, інфор маційно-комунікаційні технології, технології розвитку критичного мислення, інноваційні проєкти тощо. Запровадження цих технологій у навчальний процес сприяє більш ефективному засвоєнню матеріалу і розвитку творчих здібностей здобувачів вищої освіти у природничих дисциплінах. Допомагає у розвитку когнітивних навичок і здатності до нестандартного мислення, сприяє кращому засвоєнню складних концепцій, розвиває вміння працювати в команді, креативно мислити та інтегрувати знання з різних галузей науки.
Ключові слова. Творчий розвиток, креативність, проблемне навчання, дослідницька діяльність, природничі дисципліни, професійні компетентності, інноваційний проєкт, міждисциплінарний підхід.

ПЕТРО СЕРГІЙОВИЧ АТАМАНЧУК ТА НАУКОВА ШКОЛА «ТЕОРЕТИКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОБ'ЄКТИВІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

2025-01-23T12:16:36+02:00

Наукова школа, яку започаткував Атаманчук П.С. опікується проблемами впровадження методології управління процесом формування професійних компетентностей майбутніх учителів фізико-техно логічних спеціальностей в умовах вимог сучасної освітньої парадигми та орієнтирів Національної рамки кваліфікацій; удосконалення технологічних схем створення та використання цільових освітньо-професійних програм та галузевих стандартів вищої освіти; ілюстрацією можливостей використання дидактичної моделі управління дієвою фаховою підготовкою майбутніх учителів на компетентнісному рівні, зав дяки зорієнтованості на пошуково-креативні схеми навчання, відповідно до вимог двоступеневої освіти (моделей бакалавра і магістра); обґрунтуванням педагогічної доцільності та ефективності впровадження цілісної дидактичної системи формування і становлення майбутнього учителя фізики на засадах заданих особистісних цілеорієнтацій та пошуково-креативних схем навчання; методологія формування дидактики фізики в сучасних умовах прогнозування освіти з дисциплін природознавчо-математичних і технологічних ос віт ніх галузей в умовах особистісно орієнтованого навчання та ступеневої освіти проектування освітніх середовищ для різних освітніх галузей; використання еталонних вимірників якості знань та об’єктивізація конт ро лю навчально-пізнавальної діяльності; управління навчально-пізнавальною діяльністю на основі ціле пок ладання в навчальному процесі; розробка цільових освітньо-професійних програм та освітніх стандартів управління процесом формування професійних якостей майбутніх учителів; інноваційні технології формування STEM фахівця в контексті євроінтеграційних процесів; вироблення технологій залучення здобувачів вищої освіти до результативної науководослідницької діяльності як ефективного засобу формування власного педагогічного кредо «Віра в Учня, його неповторність і талант, віра в те, що основна місія вчителя – знайти шлях для розкриття цього таланту».
Ключові слова: наукова школа, технології, управління, еталонні вимірники, Атаманчук Петро Сергійович.

«ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ» ЯК ОСВІТНІЙ КОМПОНЕНТ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ

2025-01-23T13:34:47+02:00

Система освіти в Україні перебуває у процесі реформування та оновлення. Зміни торкаються усіх її ланок. Зокрема, сьогодні спостерігаємо й оновлення змісту та особливостей викладання навчального предмета біології у закладі загальної середньої освіти. Тому є потреба коригувати процес підготовки майбутніх учителів біології під час навчання у закладі вищої освіти. У статті проаналізовано зміст нормативних документів, зокрема, Державного стандарту, навчальних програм з біології, з біології та екології для закладів загальної середньої освіти. Зосереджено увагу на вивченні проблем еволюції органічного світу. У кожному класі визначено теми з еволюційним змістом. На основі цього обґрунтовано необхідність викладання освітнього компонента «Еволюційне вчення» під час підготовки майбутніх учителів біології у закладі вищої освіти. Визначено оптимальний зміст та перелік тем курсу на основі врахування досягнень сучасної біологічної науки та потреб закладу загальної середньої освіти. Акцентуємо увагу на формах та методах викладання. Це лекційні та практичні заняття; бесіди, дискусії, практичні роботи. Особливу увагу звертаємо на організацію роботи у малих групах, застосування інтерактивних методів навчання, роботу над проєктами. Акцентуємо увагу на використанні інтернет ресурсів і комп’ютерних технологій під час практичних занять та під час підготовки здобувачів освіти до занять. Пропонуємо нестандартні методи навчання із використанням ресурсів інтернету: визначення представників органічного світу за ілюстративним матеріалом та пошук інформації про них тощо.
Ключові слова: еволюційне вчення, еволюція органічного світу, підготовка вчителя біології, біологічна освіта, методи навчання.

ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ПРОБЛЕМ ГЕОГРАФІЇ

2025-01-23T13:58:39+02:00

У статті розглянуто питання формування географії як науки, досліджено етапи, які вона пройшла у своєму розвитку. Сьогодні актуальним є з’ясування того, які дослідження здійснює географічна наука. Велика кількість питань в географії пов'язана з визначенням місця географії у класифікації наук та розкриттям логіки її внутрішнього поділу. В географічній науці існує комплекс проблем, які ще не до кінця досліджені. В дослідженні розглянуто філософські питання географії, які стосуються методології географічної науки, діалектики розвитку географічних систем та системної організації у світі. Нині географія виглядає як комплекс наук про Землю, тому географічна наука вивчає не тільки свій об'єкт – географічну форму руху матерії, але і всю систему зв’язків свого об'єкта з об'єктами суміжних наук. Діалектичний зв'язок матерії і руху, простору і часу лежить в основі системного бачення об'єктивної реальності. Основне завдання сучасної географії полягає у вивченні законів і закономірностей розміщення та взаємодії компонентів географічного середовища та їхніх поєднань на різних рівнях. Досить важливими є питання, які пов'язані з проблемою співвідношення суспільства і природи, природних і суспільних закономірностей: як співвідносяться закони природи і суспільст ва; чи входить природа в суспільство або суспільство входить в природу; чи тотожні поняття «географічне середовище», «біосфера» і «довкілля», що таке географічне середовище та яка його роль у житті суспільства. Складність об'єкта дослідження і широта предмету вивчення зумовили диференціацію єдиної сучасної географії на низку спеціалізованих наукових дисциплін, які утворюють систему географічних наук.
Ключові слова: географія, географічна наука, основне завдання сучасної географії, місце географії у класифікації наук, філософські питання географії, суспільство і природа, система географічних наук, географічне середовище, біосфера.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ОСНОВИ СИСТЕМНОГО РОЗУМІННЯ ПРИРОДИ

2025-01-23T14:58:44+02:00

Стаття присвячена актуальній проблемі формування природничо-наукової компетентності у сучасному освітньому просторі. Досліджено шляхи формування у здобувачів освіти глибокого розуміння природних процесів та явищ, а також розвиток у них здатності застосовувати наукові знання для вирішення прикладних завдань. Проаналізовано різні підходи до формування природничо-наукової компетентності та виділені головні принципи, які сприяють її розвитку. Дослідження підкреслює важливість не лише передачі фактичних знань, але й формування у здобувачів освіти таких умінь, як аналіз, синтез, оцінка інформації та критичне мислення. Пропонується комплексний підхід, який поєднує в собі теоретичні основи та практичні аспекти навчання природничих наук.
Узагальнено практичні рекомендації щодо принципів формування природничо-наукової компетентності для науково-педагогічних працівників і вчителів, розробників навчальних та освітніх програм спрямовані на покращення якості природничо-наукової освіти. Результати аналізу наукової літератури та власних досліджень підтверджують ефективність запропонованих підходів. Визначено, що для успішного формування природничо-наукової компетентності потрібно створювати освітнє середовище, яке стимулює активну пізнавальну діяльність здобувачів освіти, забезпечує їх залучення до дослідницької роботи та сприяє розвитку критичного мислення.
Розкрито можливості реалізації принципів формування природничо-наукової компетентності на прикладі однієї із тем дисципліни загальне землезнавство. Викладені принципи формування компетентності є корисними для педагогів, оскільки дозволяють інтегрувати різні природничі дисципліни, розвиваючи у здобувачів освіти природничо-наукове бачення, уміння прогнозувати та ухвалювати раціональні рішення, а також сформувати всебічно розвинену особистість, здатну жити і працювати в умовах сучасного суспільства.
Ключові слова: принципи, природничо-наукова компетентність, освітній процес, інтеграція знань, критичне мислення, процеси, явища, загальне землезнавство.

OPTIMIZATION OF СLOUD TRAFFIC FOR STREAMING APPLICATIONS: ANALYSIS AND MONITORING APPROACHES

2025-01-23T15:18:50+02:00

У статті досліджуються інноваційні стратегії підвищення ефективності передачі даних у хмарних потокових сервісах. Вони стосуються передових методів кодування, спрямованих на зменшення затримки та використання пропускної здатності, зберігаючи цілісність даних. Дослідження містить вичерпний огляд підходів до аналізу та моніторингу, які відстежують показники ефективності та оптимізують потік трафіку. Використовуючи інструменти адаптивного кодування та моніторингу в реальному часі, у статті показано, як досягти економічного та надійного потокового передавання. Стаття пропонує практичні рекомендації щодо оптимізації хмарного трафіку для розробників та операторів стрімінгових додатків. На основі проведеного аналізу автори визначають ключові фактори, що впливають на ефективність передачі даних, та пропонують конкретні рішення для їх усунення. Отримані результати пропонують розробникам та інженерам практичну інформацію, яка прагне вдосконалити хмарну інфраструктуру для високоякісної доставки медіа.
Ключові слова. Трафік, хмарні системи, потокові програми, мережа, мережеві інструменти, моніторинг мережі.

РОЛЬ ЦИФРОВИХ РЕСУРСІВ У МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ОСВІТИ

2025-01-24T11:02:33+02:00

У статті обґрунтовано роль цифрових ресурсів для оновлення і оптимізації природничонаукової освіти. Розглянуто основні види цифрових ресурсів, які можна використовувати комбіновано з традиційними ресурсами навчання для майбутніх фахівців: вчителів фізики та інженерів-авіаційників. У статті використані такі методи дослідження: теоретичні – аналіз наукової літератури, порівняльний аналіз. узагальнення; емпіричні – педагогічний експеримент (спостереження, апробація, рекомендації). На основі проведеного дослідження сформульовано рекомендації та додаткові аспекти цифрового навчання майбутніх фахівців гуманітарного та інженерного напряму здобування освіти. Авторки статті описали роль цифрових ресурсів у теперішній час в Україні та вплив їх на мотивацію, заохочення до навчання. Ними розглянуті такі цифрові ресурси як-от: використання віртуальних лабораторій, створення онлайн-курсів, застосування мобільних додатків, співпраця з іншими університетами, моделювання польоту, аналіз конструкцій, вивчення аеродинаміки, розробка цифрових прототипів, створення цифрової бібліотеки, розвиток онлайн-спільнот, проведення онлайн-вебінарів та конференцій тощо. Висновки з дослідження свідчать про те, що роль цифрових ресурсів для студентів у здобуванні освіти, зокрема й природничо-науковій, зростає як прогресія, і потрібно завжди вдосконалювати професійні знання та цифрові компетентності, щоб бути конкурентоспроможнім на ринку праці, фахівцями з унікальними особливостями.
Ключові слова: цифрові ресурси, природничо-наукова освіта, майбутні фахівці, мотивація, фізика.

ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-01-24T11:25:37+02:00

У статті описано компетентнісний підхід до формування змісту та організації навчального процесу з математики в навчальному закладі. Одним з головних завдань є забезпечення умов для розвитку у здобувача освіти всіх компонентів математичної компетентності – мотиваційного, змістовного, дійового. У статті висвітлюються психолого-педагогічні аспекти формування складових математичної компетентності. Впровадження компетентнісного підходу до організації навчального процесу являється одним зі шляхів оновлення змісту освіти. Проблема формування математичної компетентності здобувача освіти потребує глибшого і змістовного її вивчення і тому є базисом для подальшого дослідження в майбутньому.
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, особистий досвід, на розвиток життєво необхідних знань та умінь здобувачів освіти, засвоєння яких дозволяє особистості адекватно діяти в конкретних навчальних і життєвих ситуаціях, брати на себе відповідальність за певну діяльність. Сучасні заклади освіти повинні допомагати здобувачам освіти відчувати себе впевненими на ринку праці, уміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації.
Ключові слова: компетентнісний підхід, процедурна компетентність, логічна компетентність, технологічна компетентність, дослідницька компетентність, методологічна компетентність.

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ЯК КЛЮЧОВА ПРОБЛЕМА У ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

2025-01-24T11:48:19+02:00

У статті розглядається проблема підвищення якості підготовки науково-педагогічних кадрів у галузі фізичної освіти, оскільки кваліфікація працівників безпосередньо впливає на її стан, який на сьогодні не можна вважати задовільним. Автори наголошують, що фізична освіта є найважливішим компонентом всієї освітньої системи, тому без забезпечення достатнього рівня якості навчання фізики неможливо вести мову про ефективність всієї системи освіти в цілому. Серед безлічі проблем у цьому аспекті автори виділяють дві основні – відсутність у молоді мотивації до вивчення фізики та катастрофічне зменшення державного замовлення на підготовку вчителів фізики, хоча саме кваліфіковані вчителі здатні забезпечити усвідомлення учнями перспектив педагогічної і наукової діяльності у галузі фізики та їх необхідність для розвитку держави. Автори висловлюють впевненість, що популярна нині думка про те, що «вчителем може бути кожний» є хибною та шкідливою і свідчить про відсутність професіоналізму у тих, хто її підтримує. Наголошується, що стати кваліфікованим вчителем може тільки та людина, яка впродовж терміну навчання перебувала в середовищі педагогічної вищої школи, оскільки в цьому середовищі поєднуються як освітні, так і соціальні стратегії підготовки компетентного фахівця, а тому майбутні вчителі мають можливість зануритися у проблеми професії. Автори окремо зупиняються на такому важливому компоненті педагогічного середовища, як науково-практичні конференції. Особлива увага приділяється конференціям, які впродовж багатьох років регулярно проводяться у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка і які стали потужним поштовхом у професійній самореалізації багатьох нині відомих українських методистів і науковців. Відзначається величезний внесок у підготовку висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів в Україні засновника та незмінного керівника цих конференцій, відомого вченого-методиста, вчителя і взагалі унікальної людини – Петра Сергійовича Атаманчука.
Ключові слова: фізична освіта, педагогічне середовище, підготовка науково-педагогічних кадрів, науковопрактичні конференції.

ВИСВІТЛЕННЯ ОКРЕМИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕКЗОТИЧНИХ ЯДЕР В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ З ФІЗИКИ

2025-01-24T14:50:53+02:00

У статті розглянуто проблему підвищення рівня науковості курсу фізики у закладах загальної середньої та вищої освіти. Наголошено, що протягом останнього часу представники галузі фізичної освіти постійно піднімають питання щодо покращення стану вивчення фізики та ставлення до неї молоді, вносять відповідні пропозиції у напрямку розв’язання цієї важливої проблеми, але на державному рівні вона не розглядається і у список пріоритетних завдань удосконалення освітньої системи не вноситься. Тому викладачі фізики намагаються власними силами подолати ці негативні тенденції і роблять спроби заохотити студентів до вивчення фізики, але у деяких випадках усвідомлено спрощують зміст навчального матеріалу і не зупиняються на окремих питаннях, що призводить до порушення принципу науковості у викладанні курсу фізики. Запропоновано розглядати в освітньому процесі з фізики такі питання, які не входять до змісту підручників і посібників, але віддзеркалюють стан сучасної науки і дозволяють учням і студентам усвідомити важливість найсучасніших наукових досліджень. Наголошено на важливості ознайомлення студентів з окремими проблемами фізики екзотичних ядер, оскільки в подальшому дослідження у цій галузі здатні забезпечити розуміння не лише властивостей самих ядер, але й усього Всесвіту. Доведено, що сформувати у студентів поняття про екзотичні ядра можливо на цілком доступному рівні, розглядаючи елементи теорії екзотичних ядер після вивчення теми «Фізика елементарних частинок», оскільки на цьому етапі освітнього процесу студенти в достатній мірі забезпечені знаннями, необхідними для розуміння властивостей екзотичних ядер. Констатовано, що специфіка квантової фізики дозволяє на кожному етапі освітнього процесу формувати у студентів нові уявлення про структуру та властивості матерії, а також про методи дослідження, які постійно удосконалюються.
Ключові слова: освітній процес з фізики, фізика екзотичних ядер, принцип науковості курсу фізики.

ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС: ВІД ПРОЕКТУВАННЯ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ

2025-01-24T15:16:14+02:00

Розглянуто проєктування дистанційного курсу і його практичну реалізацію в освітньому процесі закладу вищої освіти. Обґрунтовано актуальність формування у майбутніх учителів навичок використання цифрових технологій, комп’ютерних пристроїв, онлайн-сервісів, відкритих електронних освітніх ресурсів. Описано створення цифрового освітнього середовища у вигляді дистанційного курсу, обґрунтовано його наповнення навчально-дидактичним й інформаційним контентом з використанням сучасних цифрових технологій, акумулюючи організаційні, управлінські, технічні, педагогічні ресурси на певній програмно-апаратній платформі. Виокремлено основні характеристики освітніх середовищ Google Suite for Education, Microsoft Office 365 Education, MOODLE. Визначено, що майбутні вчителі повинні працювати з дистанційним курсом як засобом навчання під час аудиторних і дистанційних занять та як об’єктом вивчення з метою вироблення навичок застосування курсу у професійній діяльності. Проєктування дидактичного курсу є складним процесом, що містить процедури його створення і наповнення, врахування низки умов, зокрема стилів навчання шляхом використання класифікації VARK. Описано принципи створення навчально-дидактичного компоненту. Схематично зображено дії викладача і здобувачів освіти у дистанційному курсі. Розглянуто цифрові інструменти, онлайн-сервіси створення, накопичення, зберігання контенту навчального призначення, що міститься у дистанційному курсі, надання доступу до нього. Педагогічні технології окреслено як сукупність методів і прийомів співпраці, що сприяють досягненню мети і завдань навчання, всебічному розвитку здобувачів освіти. Сформульовано висновки про використання в освітньому процесі дистанційного курсу як компоненту цифрової трансформації освіти.
Ключові слова: дистанційний курс, цифрове освітнє середовище, здобувач освіти, цифрові технології, майбутній учитель, професійна підготовка.

МЕТОД МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ІНТЕГРАЦІЙНИЙ БАЗИС МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ НАУК

2025-01-25T18:27:33+02:00

Стаття присвячена обґрунтуванню використання методу математичного моделювання як інтеграційного базису курсу «Математичні методи природничих наук», який пропонується включити до переліку дисциплін вільного вибору в межах освітньої програми «Середня освіта (Природничі науки)» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Розглянуто роль курсу у формуванні критичного мислення, розвитку навичок розв’язування прикладних задач, аналізу наукових даних і застосування інформаційних технологій. Детально описано алгоритм побудови математичних моделей – від постановки задачі до її аналізу за допомогою аналітичних або числових методів. Особливу увагу приділено використанню сучасного програмного забезпечення, зокрема пакету MathCad, що спрощує процес моделювання завдяки готовим алгоритмам і дозволяє студентам зосередитися на аналізі конкретних природних явищ і їхніх закономірностей. Наведено приклади задач, що демонструють ефективність використання MathCad у моделюванні природних явищ. Показано, що моделювання сприяє інтеграції теоретичних знань із практичними навичками, формує ключові компетентності (математичну, інформаційно-цифрову) та підвищує якість підготовки майбутніх учителів до викладання природничих дисциплін.
Ключові слова: математична підготовка, природничі науки, математичні методи, моделювання, інформаційні технології.

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

2025-01-25T18:47:36+02:00

В статті здійснено теоретичний аналіз проблеми активізації пізнавальної діяльності здобувача вищої освіти в освітньому процесі при вивченні фізико-технологічних дисциплін; висвітлено умови успішного засвоєння навчального матеріалу. Проаналізовано роль самоосвіти і саморозвитку в активізації навчальнопізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти. Викладачам необхідно здійснювати роботу, спрямовану на формування професійної готовності здобувачів вищої освіти, що означає розвиток у них бажання до пізнання нового, до розширення знань, до саморозвитку та самовдосконалення. Науково-педагогічні працівники закладу вищої освіти мають докласти зусилля для формування пізнавальної активності здобувачів вищої освіти, що сприятиме соціальному становленню майбутніх фахівців, їхньому саморозвитку та самореалізації. Звертається увага на важливість розвитку вміння проєктування навчального процесу в умовах швидких змін та на готовність вчителя до інновацій. Зазначено психологічні особливості забезпечення активності здобувачів вищої освіти на заняттях, підвищення знань та індивідуальної відповідальності за результати праці. Вказано на важливість та доцільність застосування технології активних форм навчання.
Ключові слова: активізація пізнавальної діяльності, мотивація, пізнавальний інтерес, інтелектуальні здібності, інтерактивні технології, освітній процес.

ВИКОРИСТАННЯ СЕРВІСІВ ІМЕРСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ ЗА УМОВ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

2025-01-25T19:03:37+02:00

У статті розглянуто можливості використання сервісів імерсивних технологій в освітньому процесі закладу загальної середньої освіти. Проаналізовано ряд наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених у цій галузі. Відзначено, що імерсивні технології значно полегшують підготовку вчителя до уроків, а також допомагають учням не залежно від форми навчання, опановувати навчальний матеріал. Проведено детальний огляд таких застосунків як Assemblr Edu, Arloopa, Ar Solar System. Визначено, що платформа Assemblr Edu є багатофункціональним ресурсом, який містить безліч опцій, необхідних за умов змішаного навчання: віртуальний клас, розширену 3D бібліотеку, студію для створення власних об’єктів, рубрику «Навчальні комплекти», що містить готовий контент. Матеріали охоплюють більшу частину дисциплін, що вивчаються в ЗЗСО. Розглянуто застосунок Arloopa, що містить кейси з готовими AR об’єктами, які структуровані за категоріями: освіта, тварини, мистецтво, наука і технології та готові до використання в освітньому процесі та Ar Solar System – застосунок, що дозволяє досліджувати небесні тіла, змоделювати небесне тіло поряд собою.
Ключові слова: імерсивні технології, змішане навчання, заклади загальної середньої освіти, учні.

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ОСНОВ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ МАЙБУТНІМИ ВЧИТЕЛЯМИ ЯК СКЛАДОВОЇ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

2025-01-25T19:18:28+02:00

У статті висвітлюються питання організації безпечного освітнього середовища, оскільки заклади освіти повинні створювати такі умови, щоб кожен здобувач освіти міг вільно розвиватися та навчатися. Пожежна безпека в закладі освіти забезпечується шляхом проведення організаційних і практичних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. У закладах освіти організовується проведення занять з питань пожежної безпеки, запобігання ризикам, пов’язаним із вибухонебезпечними чи підозрілими предметами, та з правил поводження з такими предметами, практичних тренувань щодо дій у разі оголошення сигналу тривоги, загрози виникнення надзвичайної ситуації, пожежі.
Визначено основні аспекти підготовки майбутнього вчителя до організації безпечного освітнього середовища, оскільки це є важливим елементом педагогічної освіти. Процес підготовки майбутнього вчителя з основ пожежної безпеки включає як теоретичну підготовку, так і розвиток практичних навичок, необхідних для забезпечення фізичної, психологічної та емоційної безпеки учнів. Особлива увага приділяється вивченню питань пожежної безпеки у закладах освіти, організації протипожежного режиму, інструктажів та навчань, способам і засобам гасіння пожеж.
Ключові слова: безпека, освітнє середовище, пожежна безпека, інструкція, надзвичайна ситуація, евакуація, законодавство.

НАВЧАННЯ В УМОВАХ ТВОРЧОЇ РОБОТИ

2025-01-25T19:33:16+02:00

У статті розглядаються особливості взаємодії “учитель – творчий учень” та процесу навчання творчості учнів. Обґрунтовано, що творчість, яка є фундаментальною характеристикою людської природи, може виявлятись у будь-якій діяльності. Існує пряма залежність між розвитком творчості учнів у процесі навчання та набуванню компетентності як здатності особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості. Наголошено на зростанні в українців психоемоційної напруги, стереотипності та ригідності мислення в умовах війни через людські та матеріальні втрати, психічну та ресурсну виснаженість. У складних і постійно мінливих умовах життя найкраще орієнтується, вирішує, працює творча особистість, здатна генерувати та використовувати нові ідеї, підходи, рішення. Стверджується, що процес навчання в школі можна пов’язати з творчістю, впроваджуючи основні положення теорії творчості в практику навчання. Співвідношення теоретичного та практичного, логічного та образного компонентів мислення має велике значення для формування творчої особистості. Головне завдання викладача полягає в мотивуванні, заохочуванні до навчання та творчості. Навчання в умовах творчої роботи в певній мірі гарантує в подальшому успішну діяльність в менш складних умовах, а також постійну спрямованість на раціоналізацію своєї праці, покращення її якості й ефективності. Найважливіше, що вчитель може надати своєму учню – це допомога у розумінні та розвитку його індивідуальності, підтвердження важливості та значущості своєї праці, її результатів, сприяння творчості, допомогти у виборі нових шляхів власного розвитку.
Ключові слова: творчість, технології, творчий процес, креативний учень.

ТИТУЛЬНА СТОРІНКА

2025-01-23T11:28:37+02:00

ЗМІСТ

2025-01-23T11:46:41+02:00

ПЕРЕДМОВА

2025-01-23T11:57:06+02:00

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

2025-01-23T12:05:50+02:00

СУЧАСНА ПЛАТФОРМА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

2025-01-25T19:54:11+02:00

Ефективним інструментом для розвитку математичної компетентності є використання сучасних інтерактивних технологій. Сьогодні ринок освітніх платформ пропонує різноманітні інструменти для вивчення математики, такі як Khan Academy, Brilliant, GIOS тощо. Проте багато з них мають певні обмеження, зокрема недостатню інтерактивність, відсутність адаптивних функцій або високу вартість доступу. У статті представлено розробку та впровадження унікальної інтерактивної платформи Individualmath.com для вивчення математики, яка сприяє ефективному навчанню та надає підтримку учням, адаптуючись до їхніх індивідуальних потреб і формуванні математичних компетентностей. Ключовими перевагами платформи є її адаптивність та інтерактивність. Вона дозволяє враховувати індивідуальний рівень підготовки учня, надаючи завдання відповідної складності. Прозора система аналітики дозволяє відстежувати прогрес і вчасно коригувати навчальний процес. Можливість редагування матеріалів робить платформу корисною як для учнів, так і для викладачів, які можуть налаштовувати контент відповідно до потреб конкретної аудиторії. Функціональність платформи включає зручне розподілення навчального контенту за темами, підтемами та задачами з відображенням часу виконання та прогресу. Особливо важливим є візуальне маркування складності завдань, що допомагає учням вибирати відповідні виклики. Використання платформою гейміфіка цій них елементів, таких як символічні персонажі або нагороди за виконання завдань, підвищує зацікавленість та мотивацію до навчання. Individualmath.com має потенціал стати незамінним інструментом у створенні сучасної, доступної та ефективної математичної освіти.
Ключові слова: платформа для вивчення математики, індивідуальне навчання математики, ком пе тентнісний підхід, процедурна компетентність, логічна компетентність, технологічна компетентність, дослідницька компетентність, методологічна компетентність.

ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ЕЛЕКТРОСТАТИЧНОГО ПОЛЯ КОНДЕНСАТОРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ АНАЛІТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ

2025-01-25T20:18:12+02:00

Теорія аналітичних функцій широко вико ристовується не лише в фундаментальних дослідженнях. Вона є універсальним інструментом, який дозволяє формалізувати фізичні явища, полегшити аналіз складних систем, вирішувати непрості фізичні задачі, підвищуючи точність і ефективність результатів. З допомогою аналітичних функцій багато задач зводяться до простіших формул, які легко інтерпретуються. Також з’являється можливість отримувати аналітичні розв’язки без чисельних методів, а рівняння Коші – Рімана дозволяють одночасно описати декілька фізичних характеристик.
Зокрема, в електродинаміці та теорії поля аналітичні функції використовуються для опису потенціалів та полів, а здійснювані ними конформні відображення застосовуються для визначення розподілу електричного поля у складних геометричних областях, наприклад, навколо електрода у формі кута або поблизу гострих країв.
В даній статті аналітична функція, яка називається комплексним потенціалом, використовується для визначення характеристик електростатичного поля плоских та циліндричних конденсаторів. Зокрема, досліджуючи комплексний потенціал електростатичного поля плоского та циліндричного конденсаторів, отримано для них сім’ї еквіпотенціалей та ліній потоку, визначено напрям вектора напруженості Е електростатичного поля та обчислено ємність С для цих типів конденсаторів. Вказано, що вектор напруженості Е електростатичного поля плоского конденсатора сталий і направлений по нормалі до поверхні пластин конденсатора, а у випадку циліндричного конденсатора вектори E та D (вектор електростатичної індукції) направлені радіально від внутрішнього циліндра (r = a) до зовнішнього ( r = b), якщо внутрішній має позитивний заряд).
Ключові слова: аналітичні функції, комплексний потенціал, плоский конденсатор, циліндричний конденсатор, еквіпотенціали, лінії потоку, електростатичне поле, вектор напруженості, ємність конденсатора.

МОБІЛЬНІ ЗАСТОСУНКИ В СИСТЕМІ ЗАСОБІВ РОЗВИТКУ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

2025-01-25T20:34:04+02:00

У статті досліджено використання мобільних застосунків для вивчення магнітного поля як сучасного інструменту розвитку дослідницьких компетентностей учнів. Зокрема, аналізуються функціональні можливості таких мобільних застосунків, як Magnetometer 3D, Physics Toolbox Magnetometer, Gauss Meter, Magnetic Field Detector, Smart Compass, Тesla Meter, Compass Galaxy, EMF Detector – Electromagnetic Field Finder, які дають можливість вимірювати характеристики магнітного поля, візуалізувати його у тривимірному просторі та аналізувати зміни в режимі реального часу. Висвітлено переваги інтеграції мобільних технологій у навчальний процес, зокрема їхню здатність підвищувати зацікавленість учнів, забезпечувати інтерактивність і доступність експериментів навіть у нестандартних умовах.
Описано приклади використання мобільних застосунків у фізичних експериментах, спрямованих на вивчення магнітного поля Землі, взаємодії магнітів, електромагнітних явищ та дослідження магнітних аномалій. Наведено завдання, які можна інтегрувати у базову і профільну школу для розвитку навичок планування експериментів, збору й аналізу даних, інтерпретації результатів і формулювання висновків, зокрема спостереження за зміною магнітного поля впродовж доби або тижня та аналіз отриманих даних; дослідження наявності електромагнітного випромінювання від побутових електроприладів. Результати дослідження підтверджують ефективність використання мобільних застосунків для підвищення інтересу учнів до фізики, розвитку їхніх критичного мислення, самостійності й практичних умінь. У статті акцентується увага на потенціалі мобільних технологій для змішаного та дистанційного навчання, що відкриває нові можливості для інновацій в освітньому процесі й покращення його якості.
Ключові слова: мобільні застосунки, магнітне поле, дослідницькі компетентності, магнітометри, Mag neto meter 3D, навчання фізики, фізичний експеримент, інноваційні освітні технології.

ПЕРСПЕКТИВИ ДІЯЛЬНОСТІ ЖИВИХ ЛАБОРАТОРІЙ (LIVING LABS) В УКРАЇНІ

2025-01-25T20:54:08+02:00

У статті розглядаються перспективи впровадження концепції Living Labs в Україні як інноваційного підходу до вирішення екологічних і соціальних викликів. Проаналізовано роль живих лабораторій у формуванні платформ для інтеграції наукових досліджень, екотехнологій та активної участі громад. Особлива увага приділена потенціалу Living Labs для моніторингу та відновлення екосистем, контролю інвазійних видів рослин, збереження біорізноманіття та адаптації до сучасних екологічних умов України. Показано, що інтеграція цієї концепції в національні природоохоронні стратегії може сприяти сталому розвитку країни, підвищенню екологічної свідомості населення та реалізації інноваційних природоорієнтованих рішень.
Ключові слова: живі лабораторії, інноваційні екотехнології, збереження біорізноманіття, сталий розвиток, природоорієнтовані рішення.

MATHEMATICAL METHODS APPLICATION IN SYSTEM ANALYSIS FOR DECISION-MAKING IN THE EDUCATIONAL PROCESS

2025-01-25T21:07:14+02:00

Сучасна освіта характеризується високим рівнем невизначеності та динамічності, що вимагає від освітян здатності приймати обґрунтовані рішення в умовах обмеженої інформації. У роботі для дослідження застосовано математичні методи системного аналізу для оптимізації процесу прийняття рішень в освітньому середовищі. Розглянуто одну з моделей в освітньому процесі для опису та аналізу різних аспектів освітнього процесу, таких як мотивація учасників освітнього процесу, якість освітніх послуг. Здійснено пошук оптимальних рішень в умовах невизначеності для обробки неточної та неповної інформації, що характерна для освітнього середовища. Описано алгоритм процесу прийняття рішень в умовах невизначеності. Розглянуто задачу пошуку оптимального рішення в умовах невизначеності на прикладі однієї моделі просування освітньої послуги з різними модифікаціями матриці ризиків. Оптимальні рішення знайдено із застосованням критеріїв Байєса, мінімуму дисперсії оцінного функціонала з його модифікаціями, максимізації ймовірності розподілу оцінного функціоналу, модального критерію, мінімуму ентропії та комбінованого критерію. Результати обчислень для прийняття рішень за різними критеріями в умовах невизначеності отримано для різних модифікацій матриці ризиків. Зроблено відповідні висновки. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації навчальних програм та методів навчання, покращення якості освітніх послуг, підвищення мотивації учасників освітнього процесу, ефективнішого використання освітніх ресурсів. Одержані результати є корисними для дослідників та практиків, які займаються проблемами прийняття рішень в умовах невизначеності у різних областях.
Ключові слова: системний аналіз, прийняття рішень, освітній процес, невизначеність, матриця ризиків, оптимальне рішення.

ЕЛЕМЕНТИ STEM-ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ РОЗРОБКИ І ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ «ЦЕНТРАЛІЗОВАНА СИСТЕМА ОПОВІЩЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ НАЯВНОЇ WIFI МЕРЕЖІ»

2025-01-25T21:34:37+02:00

У статті акцентовано на важливості впровадження в освітній процес STEM-підходу, який поєднує науку, технології, інженерію та математику. Підкреслено значимість STEM-освіти в контексті глобального дефіциту фахівців у технічних сферах та зростаючого попиту на них. Зазначено, що застосування елементів STEM-технологій у навчанні з фізики має велике значення для створення практичних діючих пристроїв, які надихають учнів на проєктну роботу та сприяють їхньому розвитку. Ці технології дозволяють створювати функціональні пристрої, що сприяють поглибленню розуміння учнями наукових концепцій. Створення таких пристроїв активізує творчість, розвиває проблемно-орієнтоване мислення та навички розв’язування завдань, дозволяє учням застосовувати теоретичні знання на практиці, вирішуючи реальні проблеми за допомогою новаторських рішень. Наведено приклад захопливого кейсу (проєкту) – системи голосового оповіщення з використанням наявної WIFI мережі, який демонструє, як учні можуть застосовувати отримані інтегровані знання з різних навчальних предметів для вирішення реальних проблем сьогодення. Наголошено на важливості STEM-освіти для розвитку суспільства.
Ключові слова: STEM-освіта, навчання фізики, технології, проєкт KaRadio, ESP32.

ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИКИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

2025-01-25T21:45:48+02:00

Новий етап розвитку суспільства отримав назву «цифровізація», який також називають сучасним трендом і пріоритетним напрямом модернізації української освіти, що змінює процес інформатизації. Тактика і стратегія роботи сучасного вчителя з представниками цифрового покоління – учнями, має виходити з того, що їх практично неможливо інтегрувати в традиційний освітній процес. Необхідна його суттєва трансформація, результатом якої стає побудова нового, цифрового творення. За таких умов підготовка майбутнього вчителя у ЗВО має забезпечити його здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію та оперувати нею у професійній діяльності, готовність і здатність провадити освітній процес з широким залученням цифрових інструментів, що є показником рівня його цифрової компетентності. Молоді вчителі мають бути обізнані з особливостями використання популярної освітньої платформи Google Workspace for Education в умовах змішаного та дистанційного навчання у ЗЗСО; розуміти дидактичні можливості новітніх застосунків для навчання фізики, які добре зарекомендували себе у освітній практиці та активно впроваджуються вчителями.
Ключові слова: цифровізація освіти, цифрові інструменти, цифрова компетентність вчителя, цифрова грамотність, навчання фізики, цифрові застосунки для уроків фізики.

ПЕРСПЕКТИВИ, ВИКЛИКИ ТА НАСЛІДКИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

2025-01-25T22:08:55+02:00

У статті проаналізовано шляхи та можливості використання цифрових інструментів і технологій для організації освітнього процесу. Обговорюються переваги та недоліки цифровізації освіти, підкреслюючи, що подолання недоліків можливе завдяки практичності, диференціації, динамічності, мобільності та актуальності використання цього формату. Рівності технічного забезпечення закладів освіти та удосконалення вміння педагогів працювати в новому середовищі значно покращують якість освіти, адже здобувачі стають зацікавленні та вмотивовані, що сприяє ґрунтовному та повноцінному засвоюванню знань на рівні з традиційними методами. Використання цифрових інструментів в освіті є ключовою тенденцією розвитку глобального освітнього процесу.
Правильна організація навчання за допомогою навчальних застосунків, програмного забезпечення, сервісів та платформ дозволяє ефективно досягати освітніх цілей через візуалізацію процесів, швидкий доступ до інформації, оперативну обробку великих обсягів даних і створення індивідуальних навчальних завдань для кожного учня.
Розглядаються найпоширеніші цифрові інструменти, які можна використати у закладах загальної середньої освіти. Зазначається, що їх використання оптимізує навчальний процес, надає йому динамічності та інтерактивності, підвищує зацікавленість учнів завдяки єдиній системі реєстрації та доступності в Інтернеті. Інтеграція інтерактивних медіа та засобів полегшує викладачам реалізацію інноваційних методів подачі матеріалу, таких як використання «кейсів», науково-дослідницька діяльність, проєктний метод, розвивальні навчальні ігри тощо. Це, у свою чергу, сприяє кращому засвоєнню інформації здобувачами, які перебувають у емоційно-комфортному середовищі, що зберігає їхнє бажання навчатися та опановувати нові знання й інновації.
Ключові слова: здобувачі освіти, цифрові ресурси, інформаційні технології, освіта, якість освіти, освітній процес, урок, знання.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИКОНАННІ ПРОЄКТУ «ВІЗУАЛІЗОВАНИЙ АПАРАТНИЙ РАНДОМАЙЗЕР»

2025-01-25T22:27:25+02:00

У сучасній системі освіти одним із найбільш ефективних підходів до формування та розвитку цифрової компетентності є метод проєктів, що забезпечує гнучкість, самостійність та творчу активність студентів. Метою дослідження є розробка методики формування професійної компетентності майбутніх фахівців з цифрових технологій на прикладі планування та виконання проєкту «Візуалізований апаратний рандомайзер». Проєкт «Візуалізований апаратний рандомайзер», розроблений на базі апаратно-обчислю вальної Arduino й є прикладом інноваційного завдання, яке поєднує програмування, електроніку, конструювання та логіку роботи з сенсорами. Мета навчального проєкту «Візуалізований апаратний рандомайзер» полягає в розробці та програмуванні електронного пристрою, який за допомогою датчиків та алгоритмів генерує випадкові відповіді на запитання користувача. Передбачалося не лише створити цікавий інтерактивний пристрій, а й забезпечити розвиток професійних компетентностей студентів, таких як вміння програмувати, працювати з електронними компонентами, вирішувати технічні завдання та презентувати результати своєї роботи. У статті детально описано структуру, особливості функціонування, наведено фрагменти програмного коду та окреслено перспективи удосконалення візуалізованого апаратного рандомайзера. Метод проєктів, який практично реалізовано на прикладі створення виробу «Візуалізований ап аратний рандо майзер» виявився ефективним засобом формування професійної компетентності майбутніх фахівців з цифрових технологій, оскільки він забезпечує практичну спрямованість навчання, розвиває критичне та інноваційне мислення, сприяє роботі в команді, розвиває здатність до самонавчання та підвищує мотивацію до саморозвитку.
Ключові слова: метод проєктів, цифрові технології, професійна компетентність, освітній процес, рандомайзер, критичне мислення.

РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ В ІНФОРМАЦІЙНИХ НАУКАХ

2025-01-27T10:20:36+02:00

У статті розглянуто значення цифрової компетентності при підготовці фахівців та роботі викладача, під якою розуміється спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток наукового світогляду при вивченні інформаційних технологій та використанні інформаційно-комунікаційних технологій. Вказано на необхідність постійного вдосконалення професійної підготовки викладача закладу фахової передвищої освіти на основі інноваційних форм організації навчального процесу.
Використання ІКТ ресурсів у галузі освіти у сучасних умовах розвитку суспільства є загальною необхідністю. Їх впровадження у навчально-виховний процес навчальних закладів забезпечить поступовий перехід освіти на новий, якісний рівень. Вони дозволяють викладачу розширити можливості представляти потрібну інформацію, активізувати увагу, впроваджувати моделювання процесів, реалізувати технологію дистанційного навчання.
Ключові слова: цифрова компетентність, компетенції, інформаційно-комунікаційні технології, комп'ютерна грамотність.

ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ ЯК УМОВА БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

2025-01-27T10:59:14+02:00

У світлі загострення техногенних та воєнних загроз, зокрема загрози радіаційного забруднення внаслідок збройної агресії проти України, актуалізується проблема формування радіаційної грамотності підростаючого покоління. Водночас недостатньо дослідженим залишається питання інтеграції радіаційної грамотності в структуру здоров’язбережувальної компетентності вчителя загальноосвітньої школи. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні ролі здоров’язбережувальної компетентності педагога у формуванні радіаційної грамотності учнів як чинника створення безпечного освітнього середовища. Методи дослідження – тео ретичний аналіз наукової літератури, узагальнення, систематизація, порівняльний аналіз, моделювання, індукція та дедукція, абстрагування, синтез. Уточнено ключові поняття дослідження: «здоров’язбе ре жувальна компетентність вчителя», «радіаційна грамотність», «безпека освітнього середовища». Визначено теоретичні засади інтеграції радіаційної грамотності в структуру здоров’язбережувальної компетентності вчителя, обґрунтовано її значення для формування усвідомленого сприйняття радіаційних ризиків, розвитку адаптивних поведінкових стратегій та готовності до ефективних дій в умовах радіаційних надзвичайних ситуацій. Доведено необхідність поєднання когнітивних, діяльнісних та аксіологічних компонентів у процесі формування радіаційної грамотності. Обґрунтовано, що така інтеграція заснована на аксіологічному пріоритеті збереження здоров’я, життя та працездатності суб’єктів освітнього процесу. Висновок. Результати вказують на прямий зв'язок між рівнем здоров’язбережувальної компетентності вчителя, що включає радіаційну грамотність, та створенням безпечного освітнього середовища, та дають підстави для подальших досліджень з розробки методичних рекомендацій та оцінювання рівня радіаційної грамотності вчителів та учнів.
Ключові слова: радіаційна грамотність, радіаційна безпека, компетентність, вчитель, безпека освітнього середовища, охорона праці.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ HyFlex В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ

2025-01-27T11:42:05+02:00

У статті розглянуто питання підготовки майбутніх учителів інформатики до роботи в інклюзивному середовищі із застосуванням технології HyFlex. Окреслено важливість підготовки педагогів до інклюзивного навчання в умовах війни, коли зростає кількість дітей з особливими освітніми потребами. HyFlex підхід дозволяє учням обирати зручний для них формат навчання (аудиторно, онлайн синхронно чи асинхронно), що забезпечує рівний доступ до навчальних матеріалів та підвищує гнучкість освітнього процесу.
За результатами аналізу досліджень зроблено висновок, що впровадження HyFlex моделі сприяє інклюзивності навчання завдяки адаптації освітнього середовища до індивідуальних потреб учнів. У статті наведено приклади використання HyFlex підходу на уроках інформатики, де особливу увагу приділено забезпеченню взаємодії між учнями різних форматів навчання. Важливим аспектом є створення умов для якісного зворотного зв’язку та оцінювання результатів навчання, незалежно від того, чи учень відвідує заняття в аудиторії або навчається дистанційно. Визначено, що успішна підготовка вчителів інформатики до роботи в інклюзивному середовищі із застосуванням HyFlex підходу потребує належного навчання та врахування технічних і педагогічних викликів, що дозволить забезпечити рівні можливості для всіх учнів.
Ключові слова: інклюзивна освіта, підготовка майбутніх учителів інформатики, HyFlex підхід.

THE STUDY OF NETWORK RESOURCE REQUIREMENTS FOR DIFFERENT TYPES OF CLOUD APPLICATIONS

2025-01-27T12:23:18+02:00

У статті досліджується, як методи кодування можуть оптимізувати розподіл і використання мережевих ресурсів у різних хмарних програмах. У ньому описано проблеми, пов’язані з різноманітними вимогами додатків, і представлено ефективні стратегії кодування для керування пропускною здатністю, зменшення затримки та підвищення продуктивності. Дослідження розглядає різні типи хмарних додатків, від інтенсивної обробки даних до потокової передачі в реальному часі, і висвітлює спеціальні методи кодування, які підходять для кожного.
Впроваджуючи ці методи, постачальники хмарних послуг можуть досягти більш ефективного управління ресурсами, що призведе до економії коштів і підвищення якості обслуговування. Окрему увагу приділено специфікаціям, які повинні враховуватися для забезпечення високої доступності, швидкості передачі даних, безпеки та оптимального використання ресурсів у хмарних середовищах. Підкреслено важливість динамічного управління мережею для забезпечення стабільної роботи хмарних додатків, а також розглянуто перспективи розвитку технологій мережевої взаємодії у хмарних обчисленнях.
Ключові слова: вимоги до мережевих ресурсів, хмарні програми, оптимізація пропускної здатності, керування затримкою, ефективність обробки даних, взаємодія в реальному часі, оптимізація пристроїв IoT.

ПРИКІНЦЕВА СТОРІНКА

2025-01-27T13:00:13+02:00