ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА. СЕРІЯ ПЕДАГОГІЧНА

ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У НАВЧАННЯ ФІЗИКИ У ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

2026-02-26T12:52:20+02:00

У статті розглянуто інтеграцію технологій штучного інтелекту у навчання фізики в закладах фахової передвищої освіти. Проаналізовано історичні етапи використання цифрових технологій у викладанні фізики та сучасні можливості генеративного штучного інтелекту. Обґрунтовано переваги застосування інструментів Microsoft Copilot 365, Canva та інших сервісів для створення навчальних матеріалів, тестів, презентацій і візуалізацій. Визначено потенціал штучного інтелекту для персоналізації навчання, підвищення ефективності викладання та розвитку критичного мислення студентів. Окреслено ризики надмірної залежності від технологій і необхідність педагогічного супроводу. Підкреслено важливість поєднання цифрових інструментів із традиційними методами навчання. Зроблено висновок про ефективність інтеграції штучного інтелекту у формування ключових компетентностей та модернізацію освітнього процесу. Подальші дослідження мають бути спрямовані на оцінку довгострокового впливу штучного інтелекту на якість навчання та професійну підготовку студентів.
Ключові слова: штучний інтелект, фізика, цифровізація, генеративні технології, Microsoft Copilot, Canva, персоналізація навчання, тестування, адаптивні системи, компетентності.

ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ПІДРУЧНИКАХ АЛГЕБРИ ТА ПОЧАТКІВ АНАЛІЗУ ДЛЯ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ: ТЕМАТИКО-КОМПЕТЕНТНІСНИЙ АНАЛІЗ

2026-02-26T13:09:48+02:00

У статті проведено аналіз реалізації компетентнісного підходу у різних темах підручників з алгебри та початків аналізу для профільної школи. Під час аналізу було виявлено та показано, що зміст програм для поглибленого вивчення математики потребує оновлення та вдосконалення з огляду на сучасні освітні стандарти. Провівши компетентнісно-тематичний аналіз різних підручників, виявлено що більшість підручників орієнтовані на репродуктивну діяльність; завдання прикладного, міждисциплінарного й дослідницького характеру недостатньо висвітлені. Тому зробивши висновок, пропонуються напрямки та методи вдосконалення змісту навчальних підручників через впровадження проєктної діяльності, ситуаційних та практичних завдань, а також застосування цифрових ресурсів. Така робота гарантує підвищення ефективності навчання математики та формуванню ключових компетентностей.
Ключові слова: компетентнісний підхід, профільна школа, математична компетентність, між дис циплінарність, проєктна діяльність, цифрові технології, навчальні підручники, алгебра і початки аналізу.

ІКТ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ

2026-02-26T13:19:03+02:00

Стаття присвячена дослідженню актуального науково-педагогічного завдання – формуванню цифрової компетентності здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти у процесі вивчення фізики засобами ІКТ, що є пріоритетом у контексті цифрової трансформації (DigComp 2.2). Цифрова компетентність тлумачиться широко, включаючи критичне, відповідальне та етичне використання технологій, а не лише технічні навички.
Фізика як експериментально-дослідницька наука має найбільший потенціал для діяльнісного розвитку цих навичок. Обґрунтовано потребу адаптації навчання до когнітивних особливостей покоління Z (кліпове мислення, потреба у візуалізації та швидкому зворотньому зв'язку).
Запропоновано ключові підходи: BYOD та змішане навчання (використання датчиків смартфонів для збору експериментальних даних; активна цифрова діяльність (аналіз даних у табличних редакторах під час лабораторних робіт); хмароорієнтовані сервіси (для індивідуалізації та забезпечення формувального зворотного зв'язку); комплексна інтеграція ІКТ модернізує навчання та формує в учнів системні навички самостійного дослідження та критичного мислення, що є запорукою їхньої конкурентоздатності у цифрову добу.
Ключові слова: заклад загальної середньої освіти, здобувачі освіти, фізика, цифрова компетентність, інформаційно-комунікаційні технології, методика навчання

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ КОГНІТИВНОГО ПІДХОДУ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ STEM-КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ

2026-02-26T13:27:55+02:00

У статті проаналізовано цифровізацію освіти як системний процес, що трансформує традиційні форми навчання та сприяє формуванню STEM-компетентностей у здобувачів освіти. Розкрито основні етапи розвитку інформаційних технологій в освіті – комп’ютеризацію, інформатизацію та цифровізацію. На основі аналізу сучасних досліджень вітчизняних і зарубіжних учених обґрунтовано, що цифровізація є не лише техніко-технологічним, а й психолого-педагогічним і соціокультурним процесом, який вимагає переосмислення змісту, форм і методів освітньої взаємодії. Особливу увагу приділено когнітивним аспектам цифрового навчання, зокрема теорії когнітивного навантаження (Cognitive Load Theory (CLT)) та когнітивній теорії мультимедійного навчання (Cognitive Theory of Multimedia Learning (CTML)), а також ролі цифрових технологій у розвитку мотивації, творчих здібностей, соціалізації й суб’єктності учнів. Визначено педагогічні умови ефективного використання цифрових технологій у формуванні STEM-компетентностей у процесі навчання фізики.
Ключові слова: цифровізація освіти, комп’ютерні технології, STEM-компетентність, когнітивна теорія мультимедійного навчання, дистанційне навчання, цифрові технології, саморегуляція, самоорганізація.

ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІВ: МІЖНАРОДНІ ПІДХОДИ ТА УКРАЇНСЬКІ ПРАКТИКИ

2026-02-26T13:35:38+02:00

У статті представлено аналітичний огляд сучасних підходів до інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) у професійний розвиток педагогів, з особливим акцентом на післядипломну освіту. Обґрунтовано актуальність проблематики у контексті цифрової трансформації освіти, що потребує не лише технічної підготовки педагогів, а й розвитку критичного мислення, етичної обізнаності та гнучких цифрових компетентностей. Проаналізовано міжнародні стратегічні документи (зокрема AI Competency Framework for Teachers від ЮНЕСКО) і результати досліджень Tan, Cheng, Ling щодо підготовки педагогів до роботи з ШІ. Висвітлено досвід Естонії, Польщі, Румунії, а також українські практики, виклики й перспективи інтеграції ШІ у підвищення кваліфікації викладачів. Окреслено потенціал використання ШІ у персоналізованому навчанні, автоматизованому оцінюванні й адаптації освітнього середовища до індивідуальних потреб педагогів. Сформульовано напрямки подальших досліджень у цій сфері.
Ключові слова: штучний інтелект; підвищення кваліфікації педагогів; цифрові компетентності; післядипломна освіта; етичні аспекти; освітні стратегії; професійний розвиток викладачів; цифрова трансформація освіти.

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ШКІЛЬНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ: КОНТЕКСТ, НАОЧНІСТЬ ТА ІНТЕГРАЦІЯ ШІ

2026-02-26T13:48:57+02:00

Стаття пропонує скоординований підхід до оновлення шкільної математичної освіти, що поєднує три взаємопов’язані вектори: наскрізну контекстуалізацію змісту з опорою на реальні дані, прикладні сюжети та елементи моделювання; динамічну наочність через інтерактивні цифрові середовища та помірні ігрові механіки; керовану інтеграцію інструментів штучного інтелекту (ШІ) як засобів підтримки формувального оцінювання, індивідуальних траєкторій і самостійного міркування. Розкрито приклади «живих» кейсів, які «приземляють» базові теми (відсотки, пропорції, елементи геометрії та статистики) у повсякденні ситуації учня, зокрема через роботу з цінами, податками, маршрутами, вимірюваннями та локальними наборами даних. Деталізовано дидактичну логіку платформи individualmath.com (структура мікроуроків «одна ідея – один екран», «дерево запитань», поетапні підказки), а також надано стислий огляд можливостей Khan Academy, Desmos Classroom і GeoGebra для візуалізації понять, організації класної дискусії та швидкого зворотного зв’язку. Сформульовано вимоги до «ШІ-наставника», дружнього для дітей і підлітків: короткі змістовні натяки замість готових відповідей, прозора історія підказок, налаштування доступності, локальна робота з даними там, де це можливо, і фокусація на поясненні кроків «власними словами». Мотиваційний компонент підсилено узагальненими історіями молодих засновників (комп’ютерний зір; оптимізаційні задачі), які демонструють зв’язок шкільних тем із реальними продуктами та сервісами. Окремо окреслено обережні уроки з успішних практик інших країн (Realistic Mathematics Education, «bar-modeling», lesson study, мережі підтримки вчителів) із наголосом на адаптації під локальний контекст, а не на механічному копіюванні. Запропонований підхід позиціонується як практикоорієнтована рамка навчального дизайну, що зміщує фокус із «накопичення тем» на конструювання досвіду учня – через контекст, візуалізацію та підтримувальні інтелектуальні підказки.
Ключові слова: математична освіта; контекстуалізація; динамічна візуалізація; інтерактивні середовища; GeoGebra; Desmos Classroom; Khan Academy; individualmath; штучний інтелект; формувальне оцінювання; індивідуальна освітня траєкторія; мотивація.

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ

2026-02-26T13:57:36+02:00

Обґрунтовано актуальність формування здоров’язбережувальної компетентності учнів в умовах цифровізації освіти, поширення дистанційного та змішаного навчання, наслідків пандемії COVID-19 і функціонування закладів освіти в умовах воєнного стану. Проаналізовано сучасні наукові підходи до трактування здоров’язбережувальної компетентності вчителя, нормативно-правове забезпечення здоров’язбере жуваль ної діяльності в закладах освіти, а також вплив цифрових технологій на фізичне, психоемоційне та соціальне здоров’я учнів. Виявлено основні суперечності між достатнім рівнем сформованості здоро в’я збе режувальної компетентності вчителів та недостатньою готовністю до її цілеспрямованого формування в учнів у цифровому освітньому середовищі. Обґрунтовано комплекс взаємопов’язаних напрямів формування готовності вчителя до здоров’язбережувальної діяльності (теоретико-методологічний, методико-технологіч ний, аксіологічно-мотиваційний та рефлексивно-моніторинговий). Доведено, що їх інтеграція забезпечує системний підхід до організації освітнього процесу та сприяє зниженню ризиків негативного впливу цифрових технологій на здоров’я учнів. Окреслено практичні рекомендації щодо створення безпечного, етично відповідального та психологічно комфортного цифрового освітнього середовища, а також визначено перспективи подальших досліджень, пов’язані з експериментальною перевіркою ефективності запропонованого підходу.
Ключові слова: здоров’язбережувальна компетентність, цифровізація освіти, дистанційне та змішане навчання, професійна підготовка вчителя, цифрове освітнє середовище, здоров’я учнів, готовність до формування здоровязбережувальної компетентності, здоров’язбережувальні технології.

ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ РЕФОРМ

2026-02-27T11:45:26+02:00

У дослідженні розглядаються сучасні інноваційні підходи до навчання фізики учнів базової школи в умовах освітніх реформ, зокрема з урахуванням компетентнісного, діяльнісного та STEM-орієнтованого підходів. Мета роботи полягає у визначенні й теоретичному обґрунтуванні ефективних методів, форм та технологій навчання фізики, які сприяють розвитку пізнавальної активності та дослідницьких умінь учнів. У ході дослідження проаналізовано сучасні тенденції розвитку фізичної освіти в Україні в контексті реалізації Концепції Нової української школи, визначено ефективні інноваційні методики, що забезпечують формування предметних та ключових компетентностей учнів. Особлива увага приділяється використанню цифрових технологій, інтеграції STEM компонентів у навчальний процес, а також їх ролі у розвитку критичного мислення, практичних навичок і мотивації до навчання. На основі теоретичного аналізу наукових джерел запропоновано методичні рекомендації щодо вдосконалення організації уроків фізики, які орієнтовані на активізацію пізнавальної діяльності учнів та підвищення ефективності навчального процесу. Дослідження поєднує теоретичний аналіз із практичними аспектами впровадження інноваційних підходів, що сприяє розвитку компетентного, творчо мислячого випускника базової школи.
Ключові слова: інновації, Нова українська школа, освітня реформа базова освіта, навчання фізики.

ЗМІСТОВА ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНА СКЛАДОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІРТУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАТИКИ

2026-02-27T12:09:35+02:00

Проблематика статті зосереджена на розкритті пріоритетності впливу змістової та інструментальної складових на ефективність організації віртуального навчального середовища для вивчення інформатики.
Підкреслено, що правильність побудови змістової траєкторії вивчення інформатики є запорукою поетапності самостійного переходу суб’єкта пізнання на різні рівні складності засвоєння навчального матеріалу, адаптуючи при цьому темп його опрацювання відповідно до власних інтелектуально-особистісних можливостей.
Виокремлено, що продуктивність функціонування практичної сторони досліджуваного актуалізується на рівні інструментальної складової, яка забезпечує заявлене середовище необхідними засобами та актуалізує ефективність формування навчальних взаємодій (зокрема, за рахунок залучення спеціальних педагогічних технологій).
Унаочнено вихідні принципи для побудови технологій організації віртуального навчального середовища на рівні вивчення інформатики (практико-центрований, особистісно зорієнтований, модульно-адаптивний, системно-інтерактивний, візуалізаційно-композиційний).
Підсумовано, що в умовах віртуального навчального середовища суб’єкти пізнання мають змогу зосередитися на різних аспектах вивчення інформатики (зокрема, мотиваційно-ціннісному, теоретико-прикладному, технологічному, комунікативному та дослідницько-креативному).
Ключові слова: змістова та інструментальна складові, віртуальне навчальне середовище, вивчення інформатики, навчання, феномен.

СЕРВІСИ ВЕБ-СКРЕЙПІНГУ ТА ВІДКРИТИХ ДАНИХ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

2026-02-27T12:25:38+02:00

У статті розглядається технологія веб-скрейпінгу (web scraping) як ефективного методу автоматизованого збору та обробки даних з мережі Інтернет для наукових досліджень. Автори детально описують механізм роботи скрейпінгу, який базується на взаємодії пошукових ботів (краулерів), що знаходять необхідні ресурси, та власне скрейперів – програм, які витягують, структурують та зберігають інформацію (тексти, зображення, таблиці) у зручних форматах, наприклад CSV. Розглянуто різні інструментальні підходи до реалізації цього процесу: від написання коду мовами Python (бібліотеки BeautifulSoup, Scrapy) та R до використання no-code рішень (Octoparse) та вбудованих функцій табличних редакторів. Зокрема, наведено практичний приклад використання функції IMPORTHTML у Google Spreadsheets для імпорту таблиць із веб-сайтів.
Значна увага приділена джерелам відкритої інформації. Проведено огляд провідних платформ та репозиторіїв даних, таких як Kaggle, Google Dataset Search, UCI Machine Learning Repository, Data.gov, World Bank Open Data та OpenStreetMap. Описано алгоритм роботи з платформою Kaggle: від пошуку специфічних датасетів (на прикладі освітньої статистики) до їх завантаження та попередньої обробки для подальшого аналізу. Окремо наголошується на етичних та правових аспектах веб-скрейпінгу. Автори застерігають про необхідність дотримання правил використання сайтів (robots.txt), авторських прав та принципів наукової доброчесності.
Зроблено висновок, що володіння інструментами веб-скрейпінгу та навички роботи з відкритими даними є критично важливими для оперативного отримання актуальної інформації, виявлення глобальних тенденцій та прийняття обґрунтованих рішень у сучасному цифровому світі.
Ключові слова: Веб-скрейпінг, відкриті дані, автоматизований збір даних, аналіз даних, наукові дослідження, інструменти скрейпінгу.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕМИ: «ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ» 8 КЛАС НУШ У КОНТЕКСТІ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ

2026-02-27T12:37:26+02:00

Основними завданням Нової української школи стало створення компетентісного змісту освіти, який базується на дитиноцентризмі. На нашу думку, дитиноцентризм можна та необхідно реалізовувати через зміст освіти. У віці 12-13 років дітей особливо цікавить вивчення власного тіла, саме тому, відповідно до сучасних модельних програм, анатомія вивчається у 8 класі. Дана стаття містить методичну розробку викладання Теми 3: «Опорноруховий апарат» у 8 класі НУШ, відповідно до програми «Біологія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Балан П. Г., Кулініч О. М., Юрченко Л. П.). Ми пропонуємо розглядати цю тему відповідно до блочномодульної організації навчання за такими блоками: інформаційний блок, блок інтеграції, блок контролю та перевірки знань. У роботі подано тести для перевірки досягнень учнів за групами результатів навчання.
Ключові слова: НУШ, опорно-руховий апарат, блочно-модульна організація навчання.

ВІД ТРАДИЦІЙНОГО РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ ДО ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА: ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ І СУЧАСНІ ОСВІТНІ ПРАКТИКИ В УМОВАХ НУШ

2026-02-27T12:46:37+02:00

У статті розкрито трансформацію педагогічної підготовки від традиційного розумового виховання до формування цифрової компетентності педагога в умовах НУШ. Проведено історико-педагогічний аналіз розвитку інтелектуальних і професійних компетентностей викладача наприкінці XX – на початку XXI століття та визначено основні напрями педагогічної модернізації. Досліджено роль цифрових технологій та штучного інтелекту в освіті, а також інноваційних освітніх практик у розвитку критичного та цифрового мислення майбутніх педагогів. Акцентовано увагу на формуванні професійної готовності викладачів до ефективного впровадження інтерактивних та цифрових методів навчання, стимулювання інтелектуального розвитку студентів і підвищення їхньої креативності. Аналіз робіт українських науковців дозволив окреслити практичні шляхи інтеграції традиційних методів розумового виховання з цифровими компе тент ностями. Отримані результати підкреслюють необхідність поєднання історичних педагогічних традицій і сучасних технологій для підготовки компетентного, гнучкого, творчого та інноваційно мислячого педагога, здатного діяти ефективно в умовах НУШ та цифрового освітнього середовища.
Ключові слова: розумове виховання; цифрова компетентність; педагог НУШ; інтелектуальний розвиток; історико-педагогічний аналіз; професійна підготовка вчителя; критичне мислення; інноваційні освітні практики; педагогічна модернізація.

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ РОЗВИТКУ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ: ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

2026-02-27T12:55:09+02:00

У статті розглянуто питання підготовки майбутніх учителів фізики та астрономії до використання штучного інтелекту (ШІ) як інноваційного інструменту розвитку природничо-математичних компетентностей учнів старшої школи. Актуальність дослідження зумовлена активною цифровізацією освіти та необхідністю формування в учителів нових професійних умінь, пов’язаних із використанням технологій ШІ.
Підкреслено, що інтеграція штучного інтелекту в освітній процес має виходити за межі його застосування лише як засобу пошуку інформації. Важливим аспектом професійної підготовки є формування в майбутніх педагогів здатності використовувати ШІ для створення освітнього контенту, розроблення навчальних завдань, моделювання фізичних явищ, організації дослідницької діяльності та реалізації міждисциплінарних STEMпроєктів. У статті проаналізовано можливості та ефективність застосування інструментів ШІ у процесі вивчення методичних дисциплін, розроблено рекомендації щодо їх упровадження у навчання фізики й астрономії. Зроблено висновок про доцільність системної інтеграції технологій штучного інтелекту у підготовку майбутніх учителів природничо-математичного профілю як умови підвищення якості професійної освіти та розвитку інноваційного мислення здобувачів.
Ключові слова: штучний інтелект, фізика, астрономія, STEM-освіта, природничо-математичні компетентності, майбутній учитель, цифровізація освіти.

ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

2026-02-27T13:06:41+02:00

Важливою задачею сучасної освіти є оновлення й удосконалення змісту освіти і технологій навчання. Сучасне суспільство потребує підготовки фахівців із широким кругозором, творчим мисленням, практичним складом розуму, з вмінням самостійно досліджувати навколишнє середовище, отримувати обґрунтовані результати і практично їх застосовувати. Саме такі фахівці в майбутньому здатні забезпечити високий рівень розвитку наукового потенціалу і побудувати економічно стабільне суспільство.
Надзвичайно важливим фактором є інтеграція навчального матеріалу, яка повинна починатися з використання різних засобів, що забезпечують глибоке і повне засвоєння школярами навчального матеріалу.
Інтеграція є однією з найперспективніших інновацій, здатних вирішити багато проблем у сучасній системі базової середньої освіти. Звичайно, інтегрована система навчання недостатньо досконала, тому і потребує розвитку. А її достатня теоретична демонстрація та впровадження в педагогічну практику – проблема майбутнього.
У сучасних вчителів існує можливість застосовувати нові та інтегровані, активні технології навчання. Можливість неодноразово в комплексі повторити дослід у віртуальній лабораторії допомагає здобувачам освіти запам’ятати навчальний матеріал. Ситуація успіху, коли дитина повторила дію неодноразово і зрозуміла її природу, суттєво впливає на пізнавальну активність учнів, що відображається на якості реалізації поставлених цілей на уроці.
Ключові слова: інтеграція, інтегровані уроки, інформаційні технології, інновації, активізації роботи здобувачів освіти, технології навчання, онлайн презентації, Google, онлайн застосунки.

ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СИСТЕМІ ОБ'ЄКТИВІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН

2026-02-27T13:23:10+02:00

У статті теоретично обґрунтовано та розроблено модель використання цифрових інструментів і ШІ для об'єктивізації та кількісного вимірювання результатів науково-педагогічної діяльності студентів, які готуються стати вчителями природничо-наукового профілю. Основними завданнями є аналіз потенціалу систем автоматизованого оцінювання, платформ для управління навчальним контентом та проєктами, а також визначення ключових індикаторів ефективності (KPIs) науково-педагогічної роботи, які можуть бути відстежені та проаналізовані за допомогою алгоритмів ШІ. Особлива увага приділяється аналізу академічної успішності, якості розроблених навчальних матеріалів, результатам участі у наукових заходах та інноваційним проєктам.
Актуальність дослідження зумовлена глибокою трансформацією освітнього простору під впливом інформаційних технологій та технологій Індустрії 4.0. В умовах стрімкої цифровізації, підготовка майбутніх вчителів природничо-наукових дисциплін (фізики, хімії, біології, інформатики) вимагає не лише засвоєння предметних знань, але й формування складних науково-педагогічних компетентностей, що охоплюють дослідницьку діяльність, інноваційне проєктування та здатність до критичного аналізу. Традиційні методи оцінювання, які часто базуються на суб'єктивній думці викладача та обмеженій вибірці робіт, не забезпечують необхідної валідності, надійності та прозорості у вимірюванні цих багатоаспектних результатів. Виникає нагальна потреба у створенні механізмів, які б могли об'єктивізувати оцінювання, мінімізуючи людський фактор та підвищуючи довіру до кінцевого результату.
Ключові слова: цифрові інструменти, штучний інтелект, об'єктивізація оцінювання, науково-педагогічна діяльність, компетентності вчителя, моніторинг якості освіти.

СУЧАСНІ ШІ-ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ В ОСВІТІ ТА НАУЦІ

2026-02-27T13:34:44+02:00

У статті досліджується роль генеративного штучного інтелекту у трансформації сучасної освіти та розвитку творчого потенціалу здобувачів освіти різного віку. На основі аналізу сучасних ШІ-інструментів для створення графіки, анімації, аудіо й відео розкрито їхній потенціал у формуванні нових освітніх практик і досліджень в освіті та науці. Особливу увагу приділено українському освітньому контексту, у якому поєднання технологічних інновацій і гуманістичних цінностей визначає успішність інтеграції ШІ. Практичну значущість підтверджують оригінальні згенеровані матеріали, що можуть слугувати взірцями для навчальної діяльності й розвитку креативного мислення. Окреслено ключові виклики впровадження генеративного ШІ – ризики поверхового засвоєння знань, авторську відповідальність, етичні дилеми та загрозу дезінформації. Обґрунтовано, що стратегічно виважене використання генеративного ШІ сприяє формуванню креативного, етично орієнтованого освітнього середовища й підтримує концепцію навчання упродовж життя.
Ключові слова: генеративний штучний інтелект, ШІ-інструменти, цифрова творчість, креативність, освіта, медіаосвіта, етика ШІ, український контекст, навчання упродовж життя.

ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТА У ПРОФІЛЬНІЙ СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

2026-02-27T13:42:54+02:00

У статті проаналізовано сучасний стан профільного навчання, розкрито його сутнісні ознаки та концептуальні підходи до реформування старшої школи.
Державний стандарт профільної середньої освіти враховує вітчизняні напрацювання, що склалися у профільному навчанні і водночас розкриває нові перспективи для розвитку і вдосконалення освітнього процесу для Нової української школи.
Технологічна освітня галузь має значний потенціал для розвитку ключових компетентностей та м’яких навичок на третьому рівні повної загальної середньої освіти.
Державний стандарт профільної середньої освіти укладено за освітніми галузями так, щоб можна було конструювати різні варіанти з освітніх компонентів, інтегрованих курсів, міждисциплінарних модулів тощо. Відтак, провідними новаціями для здобувачів профільної середньої освіти, має стати індивідуалізація у навчанні, поступове зменшення навчального навантаження для вивчення обов’язкових освітніх компонентів і зростання таких годин для профільного та міжпрофільного навчання.
Ключові слова: диференціація, внутрішня диференціація, профіль, профільне навчання, технологічна освітня галузь, Державний стандарт профільної середньої освіти, освітній профіль, технологічна освіта.

ДИДАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ МОБІЛЬНИХ ЗАСТОСУНКІВ У НАВЧАННІ АСТРОНОМІЇ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

2026-02-27T13:50:53+02:00

Проведене дослідження підтверджує, що використання мобільних застосунків у викладанні астрономії суттєво підвищує ефективність освітнього процесу в старшій школі. Інтерактивні інструменти, візуалізація складних явищ, моделювання астрономічних систем та можливість проведення віртуальних спостережень сприяють глибшому розумінню закономірностей Всесвіту. Учні переходять від пасивного засвоєння матеріалу до активної, дослідницької діяльності, що відповідає вимогам STEM-освіти. Мобільні додатки забезпечують персоналізований навчальний досвід, розвивають просторове мислення, критичність та самостійну пізнавальну активність. Результати порівняльного аналізу засвідчують, що найбільшого дидактичного ефекту можна досягти шляхом комбінованого використання різних застосунків відповідно до їх функціональних можливостей. Такий підхід сприяє формуванню ключових компетентностей та підвищує мотивацію до вивчення астрономії.
Ключові слова: астрономія, мобільні застосунки, STEM-освіта, візуалізація, моделювання, AR/VR, віртуальні спостереження, дидактичні можливості.

ПРИКІНЦЕВА СТОРІНКА

2026-02-27T14:09:28+02:00

CROSS-CUTTING PRACTICES AS A MEANS OF FORMING METHODOLOGICAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS OF COMPUTER SCIENCE AND PHYSICS

2026-02-25T13:48:49+02:00

У статті розглянуто роль наскрізних практик як ефективного засобу формування методичної компетентності майбутніх учителів інформатики та фізики. Визначено сутність поняття «наскрізні практики» як безперервного інтеграційного процесу, що поєднує теоретичне навчання з практичною діяльністю студентів протягом усього періоду професійної підготовки. Проаналізовано структуру методичної компетентності, яка включає мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивноаналітичний компоненти, їх взаємо зв’я зок і послідовність формування у процесі практики. Окреслено педагогічні умови ефективного розвитку методичної компетентності, зокрема інтеграцію теорії та практики, партнерську взаємодію університету з базами практики, створення інноваційного освітнього середовища й активне використання цифрових технологій. Наголошено на значенні наскрізних практик для підготовки конкурентоспроможного, творчого педагога, здатного ефективно діяти в умовах інклюзивного та цифрового освітнього простору.
Ключові слова: наскрізні практики, методична компетентність, майбутні вчителі інформатики та фізики.

ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ОПЕРАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ У ХОДІ ЇХ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

2026-02-25T14:02:35+02:00

У статті розглянуто проблему формування елементів операційно-методичної компетентності майбутніх учителів фізики у ході їх фахової підготовки в контексті впровадження в освітній процес з фізики сучасної наукової інформації. Констатовано, що, незважаючи на важливість педагогічної проблеми впровадження елементів сучасних наукових знань в навчання фізики у закладах середньої освіти, увага до неї є незначною. Виокремлено результати навчання фізики, яких можна досягти шляхом ознайомлення учнів із сучасною науковотехнічною інформацією. Розглянуто методичні підходи до впровадження наукової інформації в навчання фізики, з якими необхідно знайомити майбутніх учителів у ході їх фахової підготовки. Обґрунтовано, що у разі системного і комплексного підходу до ознайомлення учнів з досягненнями фізики, в них буде підвищуватись інтерес до її вивчення, до розуміння фізичних законів і теорій, адже на них засновані сучасні технології. Доведено, що за цих умов учень сприйматиме теоретичний, експериментальний та технологічний компоненти наукової картини світу у нерозривній єдності. Наголошено, що для реалізації цього важливого завдання учитель фізики повинен мати відповідний рівень операційно-методичної компетентності, який може бути ефективно сформований у ході його фахової підготовки при вивченні дисциплін професійного циклу.
Ключові слова: освітній процес з фізики, сучасна наукова інформація, операційно-методична компетентність майбутніх учителів фізики.

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП У ФОРМУВАННІ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ

2026-02-25T14:14:46+02:00

У статті розкрито стратегічне значення підготовчого етапу у формуванні фахових компетентностей майбутніх учителів фізики та астрономії. Обґрунтовано, що неможливо забезпечити достатній рівень фахової підготовки майбутніх учителів фізики та астрономії за час вивчення дисциплін професійного циклу, тому починати необхідно з першого курсу, під час вивчення дисциплін загального та науково-предметного циклів. Зокрема, підготовку майбутніх учителів фізики та астрономії до педагогічної діяльності потрібно починати при вивченні базових дисциплін науково-предметного циклу – фізики та астрономії. Визначено, що на підготовчому етапі можна ефективно закласти у студентів базові знання, уміння та ціннісні орієнтири, які визначають подальший успіх професійного становлення вчителя фізики та астрономії. Доведено, що підготовчий етап виступає фундаментом, на якому в подальшому вибудовується вся система формування фахових компетентностей майбутнього вчителя, а його значення полягає не лише у засвоєнні теорій і законів фізики та астрономії, але й у формуванні знань і умінь, які визначають структуру педагогічної діяльності.
Ключові слова: майбутні вчителі фізики та астрономії, фахові компетентності, підготовчий етап у формуванні фахових компетентностей.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЙ STEM-ОСВІТИ І НУШ

2026-02-25T14:29:29+02:00

У статті розглядаються методологічні засади навчання фізики у контексті реалізації концепцій STEM-освіти і НУШ. Виявлено, що актуальність STEM-освіти у контексті концепції НУШ визначається транс дисциплінарністю, яка є необхідною умовою формування ключових компетентностей (інтегрованих характеристик) учня.
Трансдисциплінарність є найвищим рівнем міжпредметної інтеграції, сходження до якого відбувається поетапно. При цьому предметний рівень є початковим і надзвичайно важливим для організації інтегрованого навчання. В основі міждисциплінарного підходу до організації освітнього процесу в контексті вивчення фізики, лежать траєкторії інтеграції: інформаційно-змістова, операційно-діяльнісна і методологічна.
Методологічною основою реалізації STEM-освіти у вивченні природничих предметів є моделювання навчально-пізнавальної діяльності та її організація на основі застосування активних методів навчання: дослідницького і проєктного. Методологія навчально-пізнавальної діяльності у контексті STEM-освіти ґрунтується на категорії навчального проєкту та триєдності його фаз: фаза проєктування, технологічна фаза, фаза рефлексії. Реалізація дослідницького і проєктного методів в умовах класно-урочної форми навчання передбачає ефективне поєднання урочної і позаурочної навчально-пізнавальної діяльності.
Ключові слова: концепція НУШ, STEM-освіта, міждисциплінарна інтеграція, активні методи навчання, навчально-пізнавальна діяльність, проєктна технологія навчання.

УЧНЕЦЕНТРИЧНА МАН-РОБОТА: ВІД ЦІКАВОЇ ТЕМИ ДО ВІДТВОРЮВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ (НА ПРИКЛАДАХ КОМБІНАТОРИКИ Й ТЕОРІЇ ГРАФІВ)

2026-02-25T14:42:44+02:00

У статті обґрунтовано учнецентричний підхід до підготовки МАН-робіт з математики, який поєднує правильний вибір теми з доведенням результатів до відтворюваного стану. Запропоновано чіткі критерії добору теми (зрозумілість для учня, можливість алгоритмізації, візуалізованість, досяжна наукова новизна, практична застосовність) і продемонстровано, як перетворити їх на покрокову дослідницьку траєкторію: від постановки задачі та компактного огляду літератури до прототипування коду, обчислювальних експериментів, інтерпретації та підготовки рукопису й захисту. Окремий акцент зроблено на типах новизни, реалістичних для рівня МАН: побудова нових каталогів і меж для малих параметрів, алгоритмічні покращення та валідація відомих гіпотез на нових діапазонах, причому всі кроки супроводжуються прозорими метриками успіху.
З урахуванням проаналізованих робіт запропоновано мінімальний стандарт відтворюваності саме для математичної МАН-роботи: однозначні означення й позначення; чітко виписані припущення, твердження та межі застосовності; наведені приклади/контрприклади; таблиці з параметрами перевірок і короткий опис процедури перевірки коректності обчислень і побудов (які кроки виконано, за якими критеріями зупинялись, як здійснювався підрахунок). Візуалізації виконують доказову, а не декоративну функцію: «ключова фігура» має самодостатній підпис і може бути відтворена за описаною послідовністю кроків (схеми перших (других) околиць у графах; карти покриття пар у лотерейних задачах; порівняльні діаграми між простим підрахунком і вдосконаленою побудовою). Додано коротку оцінювальну рубрику для учня, керівника й журі, що фокусує увагу на актуальності, новизні, коректності доведень/побудов, відтворюваності та якості ілюстрацій. Підхід ілюструється двома репрезентативними кейсами з дискретної математики. Перший – «гіпотеза Сеймура (задача другої околиці)»: на основі властивостей можливих контрприкладів (щільність, діаметр ≥ 3, штрафна функція, еквівалентність вершиннозваженої версії) показано, як звузити простір пошуку, формалізувати умови відсікання можливих контрприкладів і побудувати наочні візуалізації околиць. Другий – «комбінаторні покриття для лотерей»: продемонстровано
алгоритмічне конструювання накриттів і узгодження верхніх та нижніх меж (зокрема, на реалістичних параметрах наприклад 6-із-36), що дає змогу строго обґрунтовувати оптимальні рішення та перевіряти їх валідаторами. Обидва приклади показують, як досягти балансу між доступністю й науковою новизною, забезпечити відтворюваність і підготувати результати до фахових публікацій та успішного захисту.
Ключові слова: МАН, учнецентричність, комбінаторика, теорія графів, наукова новизна, відтворюваність, візуалізація, наукове письмо, покривні дизайни.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ STEM-СЕРЕДОВИЩА

2026-02-25T18:36:56+02:00

У статті розглянуто STEM-середовище як чинник професійного становлення майбутніх учителів природничих дисциплін. Виявлено, що сучасна трансформація педагогічної освіти від предметно-орієнтованої до компетентнісної моделі зумовлює потребу у переосмисленні ролі вчителя: від транслятора знань – до фасилітатора смислів та творця освітнього простору. Мета дослідження полягає у виявленні потенціалу STEMсередовища як простору формування педагогічної ідентичності, окресленні його структурних компонентів, освітніх інструментів та механізмів впливу на професійне зростання майбутнього педагога.
Запропоновано аналітичну модель формування професійних якостей майбутнього STEM-педагога. Результати дослідження засвідчують, що STEM-середовище виступає каталізатором розвитку когнітивних, методологічних, особистісних та соціальних якостей майбутнього педагога, сприяє формуванню інженерної культури мислення, міждисциплінарних компетентностей, готовності до інноваційної діяльності та професійного самовизначення. Практична апробація моделі здійснена на прикладі використання цифрової лабораторії PhET у підготовці вчителя біології.
Перспективи подальших досліджень пов’язані із створенням цілісної освітньої технології для підготовки педагогів природничих дисциплін з урахуванням можливостей STEM-середовища, а також розробкою методичних рекомендацій для викладачів закладів вищої освіти.
Ключові слова: STEM-середовище, професійне становлення, майбутній учитель, природничі дисципліни, аналітична модель, педагогічна ідентичність, інженерна культура мислення, міждисциплінарні компетентності.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДІЙМАЛЬНОЇ СИЛИ КРИЛА ЛІТАКА ЗА ДОПОМОГОЮ АНАЛІТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ

2026-02-25T19:42:08+02:00

Аналітичні функції комплексної змінної – це не просто апарат для фундаментальних досліджень. Вони широко використовуються в різних галузях прикладної математики, фізики, техніки, комп’ютерної графіки, економіки тощо і є універсальним інструментом для формалізації фізичних явищ, полегшення аналізу складних систем, підвищення точності та ефективності результатів.
Зокрема, в гідродинаміці та аеродинаміці аналітичні функції описують потік і швидкість ідеальної рідини і використовуються для моделювання обтікання тіл рідиною (наприклад, крила літака, турбіни генератора, лопастей двигуна). Конформні відображення, які здійснюються аналітичними функціями, дають змогу перетворити коло у аеродинамічний профіль (криву, подібну до крила літака) і таким чином спростити вивчення поведінки потоку навколо крила. Для дослідження такої поведінки як складної фізично реалістичної ситуації зручно вивчати поведінку потоку навколо кола, оскільки таку ситуацію легко описати.
У даній статті використовується дієвий методичний прийом – показати студентам фізичних спеціальностей при вивченні курсу матаналізу, що жоден крок побудови моделі підйомної сили не працює без властивостей аналітичних функцій. Також робиться методичний акцент на тому, що кожна фізична умова – це властивість аналітичних функцій і що саме ці властивості роблять складну фізичну задачу значно простішою. З допомогою аналітичної функції описується поле плоско-паралельного усталеного потоку, а сама функція розглядається як комплексний потенціал цього соленоїдного і безвихрового поля. Використовуючи властивості аналітичних функцій та фізичні закони, дослід жується підіймальна сила крила літака як макроскопічний прояв взаємодії повітряної течії з тілом складної форми. Ця взаємодія розглядається на кількох рівнях – від елементарної аеродинаміки до потенціальних течій, рядів Лорана і, закінчуючи, формулою підіймальної сили крила літака Жуковського.
Ключові слова: аналітичні функції, комплексний потенціал, крило літака, соленоїдне поле, підіймальна сила, лінії потоку, безвихрове поле, конформне відображення, формула Жуковського.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ: МАТЕМАТИКА ТА ІНФОРМАТИКА

2026-02-25T19:58:13+02:00

У статті предоставлено результати дослідження фундаментального значення та методичної реалізації міжпредметних зв’язків між математикою та інформатикою в освітньому процесі. Акцентується увага на тому, що ці дві дисципліни тісно переплітаються, створюючи потужний синергетичний ефект, де математика виступає теоретичним фундаментом, а інформатика надає інструменти для вирішення складних задач та візуалізації абстрактних концепцій. Підкреслюється, що такий інтегрований підхід є ключовим для формування в учнів цілісного наукового світогляду, а також розвитку критичного, алгоритмічного та обчислювального мислення.
У роботі детально проаналізовано, як саме ключові математичні розділи забезпечують теоретичну базу для інформатики. Зокрема, дискретна математика є основою для алгоритмів та структур даних (масиви, дерева), математична логіка – критично важлива для мов програмування та штучного інтелекту, теорія графів застосовується для моделювання мереж та алгоритмів пошуку шляху, а теорія ймовірностей та статистика лежать в основі машинного навчання, аналізу даних та криптографії. Такий розгляд підтверджує тезу, що математика є фактично "мовою, якою розмовляє" інформатика.
Особлива увага приділяється практичним методичним підходам, які допомагають вчителю ефективно використовувати цей зв'язок на уроках, наведено конкретні навчальні приклади. Зокрема, вивчення арифметичної прогресії на уроці математики пропонується поєднати з написанням простого коду (наведено приклад на Python),
який обчислює n-й член або суму перших n членів послідовності. Крім того, підкреслюється роль інформатики у візуалізації складних математичних понять, таких як графіки функцій за допомогою Matplotlib або GeoGebra, а також створення фракталів та 3D-моделювання геометричних тіл за допомогою SketchUp або Tinkercad.
Ключові слова: міжпредметні зв'язки, математика, інформатика, алгоритмічне мислення, обчислювальне мислення, інтеграція навчання, освітні технології.

МІСІЯ «ВОЯДЖЕР»: НОВІ ВІДКРИТТЯ ЗА МЕЖАМИ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАГІСТРАНТІВ З ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ

2026-02-26T09:04:06+02:00

Місія космічних апаратів “Вояджер-1” та “Вояджер-2” надала несподівані наукові дані про структуру геліосфери й особливості міжзоряного простору. Досягнувши геліопаузи – межі, де сонячний вітер втрачає силу, – зонди зафіксували низку явищ, які мають важливе значення для сучасної астрофізики: зону надвисоких температур («стіна вогню»), підвищену концентрацію наденергійних частинок та несподіване вирівнювання міжзоряного та геліосферного магнітних полів. Отримані результати розширили уявлення про межі Сонячної системи та взаємодію сонячного й міжзоряного середовищ.
Поряд з науковою цінністю матеріали місії «Вояджер» мають значний освітній і методичний потенціал. Вони можуть бути ефективно використані у професійній підготовці магістрантів спеціальності А4 Середня освіта (А4.08 Фізика та астрономія) для формування астрономічної компетентності, розвитку дослідницьких умінь, опрацювання реальних наукових даних та інтеграції сучасних астрофізичних знань у шкільний курс фізики й астрономії.
Ключові слова: “Вояджер-1”, “Вояджер-2”, Сонячна система, геліопауза, магнітні поля, міжзоряний простір, підготовка вчителя фізики, астрономічна компетентність.

STEM-СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2026-02-26T09:28:31+02:00

У статті теоретично обґрунтовано роль STEM-середовища як ключового детермінанта (визначального фактора) у підготовці майбутніх вчителів фізико-технологічних дисциплін. Проаналізовано, що інтегрований та проєктно-орієнтований STEM-підхід є сучасною відповіддю на виклики цифрової трансформації освіти, яка вимагає від педагогів формування компетентностей XXI століття – критичного мислення, креативності, навичок міждисциплінарної комунікації та високої цифрової грамотності. Показано, що організоване STEM-середовище (включно з хмароорієнтованими інструментами Google Workspace, Microsoft 365, Canva for Education) сприяє реалізації принципів активного навчання (active learning) та персоналізації, перетворюючи здобувача освіти з об’єкта на суб’єкта навчання. Визначено, що систематичне залучення студентів до інженерних та дослідницьких проєктів у цьому середовищі безпосередньо формує такі професійноособистісні якості, як професійна самостійність, інноваційність, гнучкість та стресостійкість, що є критичними для «Вчителя 4.0». Обґрунтовано педагогічні, організаційні та технічні умови, необхідні для ефективної інтеграції STEM-середовища у навчальний процес ЗВО. Зроблено висновок, що STEM-сере до ви ще є системоутворювальним чинником у розвитку цифрової компетентності учасників освітнього процесу та забезпеченні якісної підготовки педагогів.
Ключові слова: STEM-середовище, цифрова трансформація освіти, професійно-особистісні якості, вчителі фізико-технологічних дисциплін, компетентності XXI століття, проєктне навчання, цифрова компетентність.

STEM-ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ З ІНФОРМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

2026-02-26T09:43:27+02:00

В статті проведено аналіз впровадження STEM-технологій у навчання інформатичних дисциплін у закладах фахової передвищої освіти та оцінці їх доцільності для формування таких ключових компетентностей майбутніх фахівців як інформаційно-цифрова, комунікативна та математична компетентності. Зокрема, зроблено акцент на досягненні вказаних компетентностей студентами закладів фахової передвищої освіти в ході ефективної організації навчального процесу із використанням STEM-підходу шляхами розвитку дослідницької діяльності студентів, використання різноманітних цифрових платформ для організації групових видів робіт, застосування хмарних сервісів і онлайн-лабораторій для моделювання процесів, використання робототехнічних наборів та 3D-моделювання в ході практичних занять. Використання STEM-технологій як інструменту модернізації навчального процесу у закладах фахової передвищої освіти забезпечить формування конкурентоспроможного фахівця, який володіє сучасними цифровими інструментами, здатний ефективно працювати у команді, виявляти ініціативність та здатного до інноваційної діяльності в умовах цифрової економіки.
Ключові слова: ключові компетентності, STEM-технології, інформатичні дисципліни, інформаційнокомунікативні технології, організація навчального процесу, майбутні фахівці.

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ НАВЧАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

2026-02-26T09:50:21+02:00

У статті розкрито значення навчального фізичного експерименту як важливого засобу формування творчих здібностей здобувачів освіти. Обґрунтовано педагогічні та методичні засади організації експериментальної діяльності на уроках фізики, визначено її вплив на розвиток креативного мислення, пізнавальної активності та дослідницьких умінь здобувачів освіти. Проаналізовано сучасні підходи до впровадження експериментів у контексті STEM-освіти та технологій дослідницького навчання (Inquiry-Based Learning). Подано приклади навчальних експериментів, що сприяють формуванню умінь самостійно планувати досліди, висувати гіпотези, обробляти результати та робити узагальнення. Розроблено критерії оцінювання творчої діяльності здобувачів освіти у процесі експерименту. Зазначено умови ефективної реалізації експериментального підходу у закладах загальної середньої освіти. Засобами ефективного впливу на розвиток творчих компетентностей в иступає навчальний фізичний експеримент, який виступає не лише інструментом засвоєння наукових знань, але і вагомим чинником розвитку творчого потенціалу. Це дозволяє розглядати його як перспективний засіб формування креативної особистості, здатної до наукового пошуку, інноваційної діяльності та самореалізації в умовах сучасного освітнього середовища.
Ключові слова: творчі здібності, креативність, фізичний експеримент, дослідницька діяльність, STEM-освіта, здобувач освіти.

ДИДАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КЛАСИЧНОЇ ЗАДАЧІ ТРЬОХ ТІЛ У ВИКЛАДАННІ МЕХАНІКИ ДЛЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ

2026-02-26T09:59:42+02:00

У статті розглянуто необхідність включення проблеми трьох тіл до змісту університетського курсу класичної механіки під час підготовки майбутніх учителів фізики. Обґрунтовано методичну, наукову й пізнавальну цінність проблеми як важливого змістового компонента, що поєднує класичні положення механіки з сучасними підходами до моделювання та теорією хаосу. Вивчення проблеми трьох тіл сприяє формуванню дослідницьких, цифрових, аналітичних, методичних та міждисциплінарних компетентностей здобувачів вищої освіти. Зазначено, що проблема трьох тіл забезпечує перехід від репродуктивного навчання до дослідницької STEM-парадигми та є важливим чинником модернізації фізичної освіти і розвитку наукового мислення майбутніх учителів.
Ключові слова: проблема трьох тіл; класична механіка; підготовка вчителів фізики; математичне моделювання; STEM-освіта; міждисциплінарність; наукове мислення; цифрові компетентності.

НЕФОРМАЛЬНА ОСВІТА ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ

2026-02-26T10:08:54+02:00

У статті розглянуто проблему неформальної освіти як важливий чинник професійного становлення майбутніх учителів фізики в умовах модернізації освітнього простору. Проаналізовано особливості неформальної освіти, зокрема її гнучкість, добровільність, практичну спрямованість і здатність швидко реагувати на потреби сучасної науки й суспільства. Виявлено, що участь здобувачів вищої освіти фізико-математичних спеціальностей у наукових гуртках, тренінгах, освітніх фестивалях, наукових та навчальних проєктах громад та онлайн-курсах сприяє розвитку дослідницьких, комунікативних і педагогічних компетентностей. Визначено, що неформальна освіта підсилює мотивацію до самоосвіти, формує інтерес до інноваційних методів навчання фізики та забезпечує умови для творчої самореалізації майбутнього вчителя. Акцентовано увагу на необхідності інтеграції неформальних освітніх практик у систему професійної підготовки педагогів, що дають можливість сформувати конкурентоспроможного, мобільного та компетентного фахівця, здатного ефективно діяти в умовах безперервної освіти та сьогодення.
Ключові слова: неформальна освіта, професійне становлення, майбутній учитель фізики, самоосвіта, професійна компетентність.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ УМІНЬ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ІТ

2026-02-26T10:29:35+02:00

У статті визначено та проаналізовано ключові педагогічні умови, що сприяють ефективному розвитку інтелектуальних умінь майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій (ІТ). Визначено основні компоненти формування інтелектуальних умінь, що забезпечують ефективний розвиток інтелектуальних умінь у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері інформаційних технологій: мотиваційний, когнітивний, метакогнітивний та креативний. Визначено поняття інтелектуальні уміннями. Обґрунтовано важливість поєднання компонентів для забезпечення інтенсивної практичної діяльності здобувачів освіти та цілеспрямованого розвитку особистісних якостей в динамічному ІТ-середовищі.
Процес формування інтелектуальних умінь під час професійної підготовки фахівців IT буде ефективним при забезпеченні таких педагогічних умов: необхідно використовувати розвивальні завдання, що відображають структуру та зміст інтелектуальних умінь; самостійну роботу здобувачів освіти у процесі засвоєння ними інформаційних технологій, необхідно орієнтувати на дослідницьку діяльність; здійснювати особистісно орієнтовану взаємодію педагогів та здобувачів освіти на основі методу проєктів, реалізованого із застосуванням інформаційних технологій. Ігнорування хоча б одного з описаних компонентів формування інтелектуальних умінь знижуватиме якість підготовки конкурентоспроможного фахівця ІТ.
Ключові слова: інтелектуальні уміння, ІТ-фахівець, умови розвитку, компетентнісний підхід, проєктне навчання, soft skills, самоосвіта, когнітивні навички.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2026-02-26T10:45:06+02:00

У статті висвітлюються питання підготовки майбутнього вчителя до організації безпечного освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти. Проаналізовано сутність поняття «безпечне освітнє середовище» та визначено роль вчителя у забезпеченні охорони праці й безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу. Особливу увагу приділено аналізу нормативно-правових документів України, що регламентують питання охорони праці, цивільного захисту, пожежної, техногенної та санітарно-гігієнічної безпеки в освітній галузі. Розкрито, що у процесі опанування освітнього компонента «Основи медичних знань і безпека життєдіяльності» майбутні вчителі засвоюють основні положення законів України, підзаконних нормативних актів, державних стандартів і санітарно-гігієнічних норм, що визначають відповідальність педагогічного працівника за життя і здоров’я здобувачів освіти. Зокрема, формується розуміння ролі вчителя як суб’єкта управління безпекою освітнього середовища, здатного ідентифікувати потенційні ризики, здійснювати профілактику травматизму та організовувати безпечну поведінку учнів у повсякденному житті та надзвичайних ситуаціях.
Окреслено вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів у контексті формування їхньої готовності діяти відповідально в умовах потенційних ризиків та надзвичайних ситуацій. Обґрунтовано необхідність інтеграції нормативно-правових знань з охорони праці та безпеки життєдіяльності у зміст фахової підготовки майбутніх вчителів як важливої умови створення безпечного та здоров’язбережувального освітнього середовища.
Ключові слова: безпека, освітнє середовище, заклад освіти, майбутній вчитель, охорона праці, безпека життєдіяльності, нормативно-правові документи, законодавство.

ФОРМУВАННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ-ФІЗИКІВ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ФРАКТАЛЬНОГО АНАЛІЗУ В МАТЕРІАЛОЗНАВСТВІ

2026-02-26T12:38:27+02:00

Традиційні методи матеріалознавства часто виявляються недостатніми для точної та повної характеристики складних, масштабно-інваріантних структур природних і синтетичних об’єктів. Ця проблема ускладнює розуміння залежностей між структурними особливостями матеріалів та їхніми фізичними властивостями. Метою роботи є розробка та впровадження методики формування міждисциплінарних компетентностей студентів-фізиків шляхом інтеграції фрактального аналізу як потужного інструменту дослідження. Фрактальний підхід забезпечує новий інструментарій для виявлення глибинного порядку та закономірностей у складних, здавалося б, хаотичних структурах, що є критичним для сучасних досліджень матеріалів. Значимість полягає у наданні студентам-фізикам практичного досвіду застосування передових математичних методів для аналізу структурних компонент матеріалів, вивчення їхньої поведінки під дією різних факторів та прогнозування властивостей. Це не лише поглиблює їхні знання у матеріалознавстві, але й розвиває необхідні аналітичні та дослідницькі навички для міждисциплінарної наукової діяльності.
Ключові слова: фізика, математичний підхід, фрактальний аналіз, матеріалознавство, міждисциплінарні компетентності, масштабна інваріантність, структура матеріалів.

DATA ANALYSIS IN THE EDUCATIONAL PROCESS BASED ON QUALIMETRIC MODELS

2026-02-24T21:18:18+02:00

Стаття присвячена дослідженню підходів до аналізу даних в освітньому процесі з використанням кваліметричних моделей. У роботі здійснено системний аналіз сучасних наукових досліджень і публікацій, присвячених застосуванню кваліметрії в освіті, освітній аналітиці та оцінюванню ефективності освітнього процесу. Узагальнено основні підходи до побудови кваліметричних моделей та визначено їх переваги для обробки й інтерпретації результатів освітніх вимірювань.
Розглянуто загальний алгоритм проєктування кваліметричних моделей, що включає формування напрямків дослідження, визначення їх складових, вибір критеріїв оцінювання, встановлення вагових коефіцієнтів та розрахунок інтегральних показників якості. Для прикладу розроблено та проаналізовано просту кваліметричну модель «Організація освітнього процесу за освітньо-професійною програмою» на основі реальних емпіричних даних анкетування здобувачів вищої освіти «Освітня програма очима здобувача вищої освіти». Для побудованої моделі визначено основні напрямки дослідження, їх структурні складові та відповідні критерії оцінювання, а також обґрунтовано використання експертних оцінок і вагових коефіцієнтів. Представлено результати обчислення узагальнених показників якості організації освітнього процесу та здійснено їх інтерпретацію. Отримані результати підтверджують доцільність використання кваліметричних моделей для підтримки управлінських рішень у сфері забезпечення якості вищої освіти та можуть бути використані для вдосконалення освітньо-професійних програм і процедур внутрішнього моніторингу якості.
Ключові слова: кваліметрична модель, напрямки дослідження, експерт, вагові коефіцієнти, критерії оцінювання.

УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАЛЬНИМ ОЦІНЮВАННЯМ

2026-02-25T12:46:17+02:00

Пропонується модель формувального оцінювання на основі виділення взірців-еталонів контролю результатів освітньо-пізнавальної діяльності. В статті розглядається актуальна проблемав провадження формувального оцінювання («оцінювання для навчання») в умовах реформування сучасної освіти. Автори акцентують увагу на тому, що на відміну від підсумкового контролю, формувальне оцінювання є постійним інтерактивним процесом, метою якого є не виставлення балу, а моніторинг прогресу здобувача освіти, надання своєчасного зворотного зв’язку та коригування навчальних стратегій.
Основною метою дослідження є розробка та обґрунтування наукової моделі управління процесом формувального оцінювання (зокрема, на прикладі навчання фізики). Теоретичною основою моделі обрано кібернетичний підхід, де навчальний процес розглядається як система управління зі зворотним зв’язком. У цій системі викладач виступає керуючою підсистемою, а здобувач освіти –керованою, причому кінцевою метою є перехід від зовнішнього управління до самоуправління та саморегуляції студента. Центральним елементом запропонованої методики є система чітких критеріїв успіху – «взірців-еталонів» засвоєння знань. Автор пропонує детальну класифікацію рівнів навчальних досягнень, що базуються на стані сформованості пізнавальних дій. Виділяються такі взірці-еталони: буденна обізнаність (Б), копіювання (К), розуміння (Р), заучування (З), оволодіння (О), уміння (У), навичка (Н), переконання (П) та вищий рівень – готовність до вчинку (В). Ці рівні корелюють з параметрами рефлексивності, раціональності та ремінісцентності.
Практична реалізація моделі здійснюється через «цільові програми», які визначають зміст навчання та очікувані результати для кожного навчального блоку. Для перевірки досягнень пропонується використовувати спеціально розроблені тести, де кожне завдання відповідає певному взірцю-еталону (наприклад, репродуктивному, продуктивному чи творчому рівню). У тексті наведено приклад такої програми та тестових завдань з фізики (тема «Теплові явища», 8 клас).
Автори доходять висновку, що використання такої деталізованої моделі дозволяє мінімізувати суб’єктивність оцінювання, забезпечити прозорість критеріїв для обох сторін навчального процесу та підвищити ефективність навчання шляхом чіткого діагностування прогалин у знаннях. Запропонований підхід сприяє розвитку метакогнітивних навичок здобувачів освіти та створенню атмосфери довіри в освітньому середовищі.
Ключові слова: формувальне оцінювання, взірці-еталони, прогноз, цілепокладання, моніторинг, діагностика, прогноз.

ТИТУЛЬНА СТОРІНКА

2026-02-23T12:45:14+02:00

ЗМІСТ

2026-02-23T12:58:34+02:00

ПЕРЕДМОВА

2026-02-23T13:01:37+02:00

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК АВТОРІВ

2026-02-23T13:10:06+02:00

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

2026-02-23T13:12:03+02:00

INTEGRATING DIFFERENTIAL EQUATIONS INTO HIGHER EDUCATION STEM: PROJECT-BASED APPROACH AND DIGITAL TECHNOLOGIES

2026-02-23T13:18:03+02:00

У статті розглянуто актуальні проблеми вищої фізико-математичної освіти та обґрунтовано доцільність її модернізації шляхом інтеграції курсу диференціальних рівнянь у контекст STEM-освіти. Основну увагу приділено подоланню розриву між теоретичною підготовкою здобувачів вищої освіти та практичними потребами сучасної науки й інженерної діяльності. Запропоновано STEM-орієнтований підхід до викладання диференціальних рівнянь, що базується на поєднанні проблемно-орієнтованого та проєктного навчання. Такий підхід сприяє трансформації освітнього процесу, за якої студент виступає активним дослідником, а викладач – фасилітатором і координатором навчально-дослідницької діяльності. Практична реалізація підходу передбачає поетапний алгоритм роботи над проєктами, спрямованими на розв’язування прикладних задач математичного моделювання. Для ілюстрації прикладного потенціалу диференціальних рівнянь наведено низку кейсів, що охоплюють задачі з теплових, акустичних, гідродинамічних, електромагнітних та нелінійних коливальних процесів. Показано роль спеціалізованих програмних засобів у розв’язуванні таких задач та здійснено порівняльний аналіз можливостей Wolfram Mathematica, MATLAB і Python. Впровадження STEM-орієнтованого підходу у викладання диференціальних рівнянь підвищує мотивацію здобувачів освіти та сприяє формуванню ключових професійних компетентностей, необхідних для підготовки конкурентоспроможних фахівців у галузі природничо-математичної освіти.

Ключові слова: STEM-проєкт, викладання диференціальних рівнянь, цифрові інструменти, міждисциплінарний підхід, здобувачі вищої освіти.

ФІЛОСОФСЬКІ ІМПЛІКАЦІЇ «СКЛАДНОГО МИСЛЕННЯ» В КОНЦЕПЦІЇ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ ПРОФЕСОРА ПЕТРА АТАМАНЧУКА

2026-02-23T13:33:43+02:00

У статті розкрито філософсько-педагогічні основи оригінальної концепції Петра Атаманчука, у якій ідеї складного мислення реалізовано як елементи цілісної системи пізнання. З’ясовано, що український вчений у своїх працях обґрунтовує низку концепцій, які формують філософію наукового пізнання як процесу духовно-ціннісної самоорганізації. До них належать концепції результативного управління навчальнопізнавальною діяльністю, формування прогнозованих професійних компетентностей і світогляду майбутнього учителя фізики. Виявлено, що складне мислення у системі П. Атаманчука реалізується як смислова й структурна модель гармонізації інтелектуальних, інтуїтивних і духовних вимірів пізнання. Особливу увагу приділено категорії світогляду як інтегративній основі формування особистості, здатної до саморефлексії та творчого саморозвитку. Окреслено, що у категоріальній системі науковця важливу функцію виконують поняття контролю й управління навчально-пізнавальною діяльністю, що інтерпретуються ним як керована здатність учасників процесів пізнання входити у режим співналаштовування й внутрішньої самоорганізації – як найвищого рівня світоглядного становлення. Обґрунтовано, що у концепції вченого реалізована його власна модель складного мислення, яка узгоджується з принципами освіти 4.0 і формує основи трансдисциплінарного підходу в сучасній освітній парадигмі.

Ключові слова: Петро Атаманчук, наукове пізнання, складне мислення, управління навчально-пізнавальною діяльністю, світогляд, формування особистості, внутрішня самоорганізація, філософсько-методологічні основи.

ВИКОРИСТАННЯ GEOGEBRA У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІН МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

2026-02-23T14:03:54+02:00

У статті досліджується доцільність застосування динамічного математичного середовища GeoGebra для оптимізації викладання фундаментальних дисциплін математичного циклу в закладах вищої освіти.
У даній роботі описано шляхи подолання складнощів у засвоєнні студентами фізико-математичних спеціальностей абстрактних і багатовимірних концепцій, що є основою курсів лінійної алгебри, аналітичної геометрії та математичного аналізу засобами ІКТ. Використання ІКТ, зокрема GeoGebra, є критично важливим для глибокої візуалізації таких понять, як лінійні перетворення, криві першого та другого порядку, поверхні першого та другого порядку, застосування диференціального та інтегрального числення.
У процесі проведення формувального педагогічного експерименту на базі фізико-математичного факультету, здобувачі освіти вивчали вищезгадані дисципліни з використанням GeoGebra. Ключові результати засвідчили статистично значуще підвищення рівня засвоєння матеріалу, суттєве покращення навичок розв'язання задач підвищеної складності та ефективний розвиток просторового мислення. Отримані дані підтверджують, що систематична інтеграція GeoGebra сприяє формуванню у майбутніх вчителів математики глибокого розуміння математичних дисциплін та універсальних інструментальних компетенцій.

Ключові слова: GeoGebra, динамічне математичне середовище, Лінійна алгебра, Аналітична геометрія, Математичний аналіз, візуалізація, професійні компетенції, формувальний педагогічний експеримент, ІКТ.

РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ У СУПРОВОДІ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2026-02-23T19:22:36+02:00

Стаття присвячена аналізу трансформації професійної ролі вчителя в умовах сучасної освіти. Автор розкриває, як упровадження елементів проєктного методу сприяє переходу педагога від традиційної ролі контролера та джерела знань до позицій наставника, координатора та фасилітатора освітнього процесу. Наголошено, що такі зміни є необхідними для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії кожного учня, розвитку його самостійності, критичного мислення та здатності організовувати власну пізнавальну діяльність. У статті визначено, що трансформація ролі вчителя передбачає створення відкритого та підтримувального навчального середовища, у якому учні мають змогу шукати інформацію, співпрацювати та приймати рішення. Підкреслено, що педагог має виконувати функції консультанта й модератора, формуючи уміння «вчитися впродовж життя», які є ключовими для сучасної школи.
Ключові слова: вчитель НУШ, наставник, фасилітатор, індивідуальна освітня траєкторія, метод проєктів, навчальний проєкт, інноваційні педагогічні технології, модерація навчального процесу, проєкти в шкільному курсі.

КОНЦЕПТУАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

2026-02-23T19:48:10+02:00

У статті запропоновано методичні підходи до формування у майбутніх учителів фізики та астрономії здатності до моделювання змісту навчання фізики та астрономії як ключової фахової компетентності, що базується на аналізі освітніх цілей, очікуваних результатів та умов навчального середовища. Обґрунтовується важливість міжпредметної інтеграції, використання сучасних цифрових технологій та формування продуктивного мислення учнів. Наведено приклади платформ, методичних підходів і дослідницьких завдань, які сприяють реалізації компетентнісного та STEM-орієнтованого навчання. Концепція астрономічної освіти передбачає оволодіння астрономічними знаннями, засвоєння людиною астрономічної культури; формування цілісної особистості, її духовності, творчої індивідуальності, розвитку інтелектуального та емоційного потенціалу. У статті досліджено сутність професійних компетентностей сучасних викладачів астрономії, запропоновано модель професійної компетентності викладачів закладів вищої освіти та проаналізовано її структурні компоненти. Наголошено на необхідності посилення відповідальності держави за якість навчання фізики та астрономії. Зазначено, що у більшості випадків на якість професійної діяльності молодих учителів впливає не відсутність фундаментальних знань з фізики або астрономії, а слабка сформованість компонентів структури педагогічної діяльності, комплексів технологічних, методичних, психолого-педагогічних діагностичних та науково-дослідницьких умінь [5].
Ключові слова: компетентності, інтереси, мотивація, STEM-підхід, критичне мислення, міжпредметні зв’язки, симуляції, віртуальні лабораторії, онлайн платформи.

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ: ПРОПЕДЕВТИЧНА ПРАКТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ

2026-02-23T20:01:25+02:00

У статті розглянуто актуальність імплементації компетентнісного підходу та цифровізації в освіту, що відповідає сучасним вимогам Нової української школи. Визначено, що ефективна реалізація цих змін вимагає модернізації системи підготовки майбутніх учителів, зокрема, вчителів математики.
На основі отриманих даних обґрунтовано та описано модель пропедевтичної практики з математичних дисциплін, інтегрованої в освітньо-професійну програму, що передбачає підготовку вчителів математики. На основі проведеного опитування діючих педагогів, виявлено основні перешкоди у використанні інноваційних технологій, що підтвердило нагальну потребу вдосконалення їхньої практичної підготовки. Представлено детальний аналіз особливостей реалізації пропедевтичної практики, яка здійснюється безпосередньо в університеті. Це дозволяє студентам опанувати інтерактивні методи навчання, навички самопрезентації та саморефлексії, а також порівняти державні та альтернативні освітні програми.
Ефективність впровадження такого освітнього компонента підтверджено аналізом результатів анкетування студентів до та після проходження практики. Здобувачі вищої освіти відзначили, що практика значно підвищила їхню готовність до майбутньої професійної діяльності та сприяла формуванню власного індивідуального педагогічного стилю.
Ключові слова: майбутні учителі математики, пропедевтична практика, інноваційні технології, цифрова компетентність.

ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЛІНІЙНОЇ ТА ВЕКТОРНОЇ АЛГЕБРИ ПРИ ВИКЛАДАННІ КУРСУ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИКИ

2026-02-23T20:20:20+02:00

Останнім часом студенти багатьох технічних спеціальностей починають вивчати курс фізики у першому семестрі, в результаті чого деякі математичні поняття використовуються у фізиці раніше, ніж вивчаються у вищій математиці. У зв’язку з цим постає питання про забезпечення студентів необхідним методичним матеріалом, який поєднує математичні поняття та їх застосування у фізиці. У роботі розглядається підхід для вирішення цієї проблеми при вивченні векторних величин у курсі «Загальної фізики». Для кращого засвоєння матеріалу при вивченні фізики пропонується створення навчально-методичного посібника, який дає змогу студентам зрозуміти суть математичних понять та навчитись застосовувати їх при розв’язанні фізичних задач. При викладенні матеріалу в посібнику звертається увага на ті математичні поняття та їх властивості, які мають найбільш широке застосування у фізиці. Кожне поняття пов’язується з відповідними фізичними величинами та ілюструється прикладами. Розглядаються різноманітні задачі, які допомагають студентам зрозуміти зв'язок між математичними та фізичними поняттями та навчають студентів використовувати у фізиці відповідний математичний апарат.
Ключові слова: векторні величини, дії над векторами, застосування математичних понять, фізичні задачі, методичне забезпечення, структура посібника.

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ВИВЧЕННЯ ЛІНІЙНОЇ ФУНКЦІЇ: ІННОВАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКУ ШКОЛУ

2026-02-23T20:32:21+02:00

Однією з ключових особливостей сучасної української математичної освіти є накопичення учасниками освітнього процесу суттєвого досвіду навчання в різних освітніх системах. Значна частина учнівської молоді, перебуваючи в Німеччині, одночасно здобуває як німецьку, так і українську освіту. У процесі вивчення математики в Україні та Німеччині учні стикаються з різними підходами до розкриття змісту навчального матеріалу, що вимагає від представників освітянської ниви відстежувати, своєчасно вивчати та результативно інтегрувати в національну шкільну освіту найкращі закордонні практики викладання. Тому на прикладі теми «Лінійна функція» було виокремлено спільні та відмінні риси у підходах до побудови її графіка. Констатовано необхідність поєднання цих підходів під час формування математичної компетентності учнів з метою підвищення їхньої математичної грамотності та мотивації інтересу до вивчення математики як важливого засобу дослідження та пізнання світу. Розкрито потенціал інтеграції інноваційних зарубіжних освітніх ідей у практику навчання математики в українській школі на прикладі дослідження графіків лінійних функцій та фізичних процесів, зокрема з використанням динамічної математичної системи GeoGebra.
Ключові слова: математична освіта, зарубіжна практика, лінійна функція, графік, інтеграція, цифрові засоби навчання, фізичний процес, математична грамотність, системи освіти

ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПЕДАГОГІЧНІ МОДЕЛІ ТА ТЕХНОЛОГІЇ

2026-02-23T20:41:15+02:00

У статті висвітлено теоретико-методологічні засади та практичні аспекти формування емоційного інтелекту в системі вищої освіти. Обґрунтовано значення емоційного інтелекту як однієї з ключових компетентностей сучасного фахівця, що забезпечує ефективну професійну діяльність, соціальну адаптацію, розвиток емпатії, комунікативних умінь і психологічну стійкість. Проаналізовано основні педагогічні моделі розвитку емоційного інтелекту (особистісно орієнтовану, компетентнісну, рефлексивно-діяльнісну, коучинговоменторську та інтегративну), які сприяють гармонійному розвитку когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів професійної компетентності здобувачів. Визначено ефективні педагогічні технології (тренінгові, інтерактивні, емоційно орієнтовані, коучингові та інформаційно-комунікаційні), які сприяють розвитку емоційного інтелекту здобувачів в процесі їх професійної підготовки. Визначено перспективи використання цифрових інструментів (Moodle, Padlet, Mentimeter, Mindly, Reflectly тощо) для розвитку емоційної компетентності студентів у дистанційному та змішаному форматах. Обґрунтовано необхідність системного підходу до формування емоційного інтелекту як важливого напряму модернізації вищої освіти. Визначені перспективи подальших наукових пошуків, зокрема розроблення критеріїв та інструментів діагностики рівня розвитку емоційного інтелекту здобувачів, а також у створення методичних рекомендацій для викладачів щодо інтеграції технологій розвитку емоційного інтелекту у зміст освітніх компонент.
Ключові слова: емоційний інтелект, формування професійної компетентності, педагогічні моделі, педагогічні технології, цифрові інструменти, емоційна компетентність, вдосконалення професійної підготовки, заклади вищої освіти.

КОНСТРУКТИВНА ГЕОГРАФІЯ ТА ЇЇ РОЗВИТОК В СИСТЕМІ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН

2026-02-23T20:56:36+02:00

Стаття присвячена розвитку конструктивної географії як наукового напрямку у системі природничо-наукових дисциплін. Розглядається історія формування конструктивного підходу та його становлення як самостійної галузі географії на прикладі робіт Д. І. Богорада та провідних українських науковців. Показано, що конструктивна географія спрямована на вивчення закономірностей просторово-часової організації природних та антропогенних територіальних систем і використання цих знань для раціонального природокористування, планування та оптимізації природно-господарських комплексів. У статті висвітлено напрямки досліджень конструктивної географії: вивчення природних ресурсів, стихійних явищ, забруднення довкілля, перетворення природного середовища та охорону природи. Показано роль конструктивного методу в побудові теоретичних моделей, формуванні наукових концепцій та прогнозуванні наслідків антропогенного впливу на природні системи. Особлива увага приділяється сучасному стану конструктивної географії в Україні, її трьом ключовим напрямкам: конструктивно-географічна екологія, конструктивне ландшафтознавство та конструктивна антропогеографія. Підкреслюється прикладний характер досліджень, що забезпечує розробку науково обґрунтованих рекомендацій щодо раціонального природокористування та конструювання природно-антропогенних систем у межах сучасних екологічних і соціально-економічних потреб суспільства.
Ключові слова: природничо-наукові дисципліни, конструктивна географія, конструктивний підхід, природні територіальні системи, раціональне природокористування, геоекологія, конструктивне ландшафтознавство, антропогеографія, моделювання геосистем.

КІБЕРНЕТИКА УПРАВЛІННЯ П.С. АТАМАНЧУКА ТА ДИДАКТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ М.В. ОПАЧКО: СИНЕРГІЯ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ

2026-02-23T21:07:17+02:00

У статті здійснено порівняльний аналіз двох наукових підходів до управління навчальнопізнавальною діяльністю: теорії управління П.С. Атаманчука та концепції дидактичного менеджменту М.В. Опачко. Доведено, що ці підходи не є антагоністичними, а взаємодоповнюють один одного, акцентуючи увагу на різних аспектах реалізації управлінської функції в освіті. Теорія управління пропонує технологічний механізм забезпечення якості навчального процесу, тоді як дидактичний менеджмент орієнтований на формування управлінської компетентності педагога як суб’єкта освітнього впливу. Обґрунтовано перспективність синтезу обох концепцій для розвитку наукової дидактики, зокрема в контексті переходу до компетентнісно орієнтованої освіти. Такий інтегративний підхід дозволяє поєднати класичні дидактичні знання з сучасними управлінськими технологіями, що є актуальним для підготовки педагогів нового покоління.
Ключові слова: управління, дидактичний менеджмент, компетентність, педагог, навчання, освітній процес, дидактика, якість освіти

СИСТЕМА НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ

2026-02-23T21:15:00+02:00

Поняття «система» передбачає наявність множини елементів з відношеннями і зв’язками між ними, що утворюють певну цілісність. У статті розглядається процес навчання з погляду цілісного утворення як педагогічна система із врахуванням компонентів проблемності, як тип навчання, який сприяє розвитку творчих здібностей учнів, а не метод навчальної діяльності. Системне утворення приводить до властивості, якою не володіють окремі елементи. Наведено твердження науковців, щодо компонентів системи навчання, які не є однозначними. Основна увага зосереджена на дидактиці проблемного навчання, менш дослідженими залишаються компоненти освітнього середовища: вчитель і учень. Проблемне навчання є дидактичною системою, так як вона пропонує нову структуру взаємодії учителя і учнів. До елементів дидактичної системи проб лемного навчання відносять організація змісту і будови процесу навчання, зміст і методи навчання, побудова системи прийомів пізнавальної діяльності, організація змісту, форми і засоби навчання. Але ми дотримуємося погляду, що дидактична система проблемного навчання шкільного курсу природничих предметів побудована на певному розумінні логіко-психологічних закономірностей розвитку мислення і творчих здібностей людини. Навчання засноване на учінні шляхом розв’язання проблем і володіє розвивальною по відношенню до творчих здібностей людини функцією. Цей тип навчання є системою формування творчих здібностей учнів, а не просто сумою чи неявним набором окремих прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів, мислення. Зображено авторську модель дидактичної системи, зокрема, дидактична система – це сукупність взаємозв’язаних елементів, якими є цілі навчання, зміст навчання, методи, засоби і організаційні форми навчання, система оцінювання навчальних досягнень учнів. Дано характеристику складових частин-елементів системи. Системоутворюючим чинником дидактичної системи є два елементи: цілі навчання і зміст навчання. Більш детально акцентовано внутрішні зв’язки між елементами системи на принципах синергетики і STEAM-освіти. Показано розвивальний ефект проблемного навчання, його переваги і недоліки при вивченні природничих дисциплін. Не всі теми шкільного курсу природознавства доцільно вивчати проблемним методом.
Ключові слова: система, проблемне навчання, елементи системи, характеристика елементів системи, синергетика і STEAM-освіта.

ПЕДАГОГІЧНА ІМПРОВІЗАЦІЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ УСПІШНОСТІ ВИКЛАДАЧА

2026-02-24T17:52:25+02:00

У статті висвітлено сутність педагогічної імпровізації як важливого аспекту професійної діяльності сучасного викладача. Розкрито чотири типи педагогічної імпровізації: цільову, змістову, методичну та комунікативну, кожен з яких спрямований на оперативне вирішення суперечностей, що виникають під час освітнього процесу між попередньо запланованими діями та реальними педагогічними ситуаціями. Обґрунтовано роль інтуїції як внутрішнього джерела виникнення імпровізаційних рішень та визначено суперечності як ключового чинника їх динамічного розвитку. Підкреслено важливість уміння викладача адаптувати навчальні цілі, зміст, методи та комунікаційні засоби у процесі взаємодії зі здобувачами. Наголошено на необхідності формування у майбутніх педагогів здатності оперативно реагувати на непередбачувані ситуації, творчо трансформувати освітній процес і приймати ефективні рішення. Визначено, що готовність до педагогічної імпровізації є важливою складовою професійної компетентності викладача та чинником підвищення якості освітнього процесу в умовах сучасного освітнього закладу. Підкреслено важливість творчого підходу в педагогічній практиці та необхідність підготовки майбутніх педагогів до оперативного прийняття ефективних рішень у нестандартних ситуаціях, що підвищує якість освітнього процесу.
Ключові слова: педагогічна імпровізація, творчі здібності викладача, креативність, професійна успішність, інноваційна педагогічна діяльність.

ДОБІР ІМЕРСИВНИХ СЕРВІСІВ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В ЗЗСО

2026-02-24T18:06:41+02:00

У статті розглянуто теоретичні й практичні аспекти використання імерсивних сервісів у процесі змішаного навчання в закладах загальної середньої освіти. Проаналізовано сутність понять доповнена реальність (AR), віртуальна реальність (VR), змішана реальність (MR) та їх роль у формуванні інтерактивного освітнього середовища. Виокремлено педагогічні переваги використання імерсивних технологій: підвищення мотивації учнів, візуалізацію складних понять, розвиток просторового мислення, формування навичок самостійного та дослідницького навчання. Визначено методичні стратегії впровадження AR/VR/MR у змішане навчання та перспективи подальших досліджень.
Ключові слова: імерсивні технології, доповнена реальність, віртуальна реальність, змішане навчання, інновації в освіті.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ «ЗДАТНІСТЬ ЗАХИЩАТИ БАТЬКІВЩИНУ» У НАВЧАННІ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН

2026-02-24T18:19:16+02:00

У статті розглянуто актуальну проблему виховання у здобувачів освіти таких важливих якостей як внутрішня готовність до захисту країни, шля хи реалізації нової стратегії національно-патріотичного виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи на основі співробітництва між системою освіти, органами державної влади та громадськими організаціями, проаналізовано законодавчі, нормативні документи й окреслено методологічні та методичні аспекти формування компетентності «здатність захищати Батьківщину» у навчанні фахових дисциплін у закладах освіти. Серед сукупності ОПП спеціальностей вказана компетентність займає особливе місце в спеціальності Професійна освіта (Цифрові технології), так як при її вивченні формується значна кількість результатів навчання, які необхідні фахівцям РЕБів, операторів БПЛА та ін. Тут здобувачі освіти набувають теоретичні знання й практичні навичками, зокрема з радіоелектронної боротьби. В умовах ведення бойових дій радіоелектронна боротьба (РЕБ) із БПЛА набула відчутного, нерідко критичного значення, є одним із ключових інструментів можливої протидії високотехнологічним загрозам. У статті сформовані методичні аспекти формування компетентності «здатність захищати Батьківщину», де передбачено ознайомити здобувачів освіти з засобами боротьби з БПЛА.
Ключові слова: здатність захищати Батьківщину, методологічні та методичні аспекти, компетентність, радіоелектронна боротьба, безпілотні літальні апарати, освітній процес.

ЕФЕКТИВНІСТЬ PEER-TO-PEER, ЯК ІНСТРУМЕНТА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ У СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2026-02-24T20:27:23+02:00

У статті розкрито теоретичні та методичні основи використання технології peer-to-peer у процесі виконання лабораторних робіт природничого циклу у закладах вищої освіти. Здійснено аналіз сучасних наукових підходів до організації взаємонавчання здобувачів вищої освіти, визначено його сутність, принципи та педагогічний потенціал. Доведено, що peer-to-peer є ефективним інструментом розвитку пізнавальної активності, критичного мислення, комунікативних навичок і здатності до самостійного вирішення практичних завдань. У статті підкреслено, що пірінгове навчання сприяє не лише засвоєнню знань, а й формуванню дослідницьких компетентностей, відповідальності та навичок командної роботи, що є особливо важливим під час лабораторних занять.
На основі узагальнення попередніх досліджень окреслено класифікацію форм peer-to-peer взаємодії: парне, групове та мережеве навчання; симетричне й асиметричне за рівнем підготовки студентів; орієнтоване на формування базових, аналітичних і професійних компетентностей. Визначено умови ефективного впровадження цієї технології – наявність чіткої структури занять, критеріїв взаємооцінювання, цифрової підтримки та педагогічного супроводу викладача.
Результати аналізу доводять, що впровадження peer-to-peer навчання в лабораторний практикум дозволяє підвищити якість виконання експериментальних робіт, забезпечити глибше розуміння навчального матеріалу й створити умови для стійкої мотивації здобувачів освіти до науково-дослідної діяльності. Peer-to-peer розглядається як перспективна педагогічна технологія, здатна інтегрувати традиційні та інноваційні методи навчання в сучасному освітньому просторі.
Ключові слова: peer-to-peer, хімічні лабораторні роботи, взаємонавчання, студентоцентризм, дослідницькі компетентності.

ЕЛЕМЕНТИ STEM-ОСВІТИ В ІНТЕГРОВАНОМУ КУРСІ «ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ»

2026-02-24T20:45:08+02:00

У статті досліджено елементи STEM-освіти в інтегрованому курсі «Пізнаємо природу» адаптаційного циклу. Проведено аналіз модельних навчальних програм інтегрованих курсів «Пізнаємо природу» для закладів загальної середньої освіти на наявність елементів STEM-освіти. Акцентовано на різних підходах, щодо реалізації STEM-освіти в інтегрованих курсах за цими програмами. Окреслено основні відмінності і спільні риси в STEM-освіти: елементи науковості, конструювання, моделювання, математики. Детально схарактеризовано кожний розділ інтегрованого курсу. Розроблено рекомендації, щодо змін у модельних програмах з урахуванням важливості розширення елементів STEM-освіти для учнів 5-6 класів. Наголошено на важливості STEM-освіти в у підготовці майбутніх фахівців у природничій галузі. Під час роботи над дослідженням авторами було використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз науково-педагогічних джерел з проблеми дослідження, порівняльний аналіз різних модельних навчальних програм, з’ясування теоретикометодологічних засад використання STEM-освіти в 5-6 класах.
Ключові слова: STEM-освіта, освітній процес, модельна програма, природнича галузь, дослідження, методи пізнання, технології, міні-проєкт.

ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНОГО СЕРЕДОВИЩА «GEOGEBRA: 3D КАЛЬКУЛЯТОР» ДЛЯ ВИВЧЕННЯ СТЕРЕОМЕТРІЇ

2026-02-24T20:57:45+02:00

Сьогодні вчителі математики заохочуються до використання новітніх технологій для розвитку математичного мислення учнів. A програмне середовище GeoGebra є одним з найефективніших освітніх програм для викладання та вивчення математики.
За допомогою додатку 3D Калькулятор програмного середовища GeoGebra можна виконати побудову тривимірних об'єктів, зокрема, багатогранників, тіл обертання тощо, маніпулювати об'єктами: виконувати переміщення, обертання та масштабування 3D об'єктів, відображення об'єктів у трьох вимірах з використанням різних видів проекцій тощо.
У даній статті розглядаються можливості додатку 3D Калькулятор, його значення для вивчення математики учнями, для підвищення пізнавальної активності учнів шляхом впровадження елементів візуалізації, експерименту і дослідження в навчальний процес. Наводиться методика побудови куба, створення розгортки куба у вигляді динамічної моделі. Також розроблена методика побудови перерізів куба площиною, в результаті чого можна отримати різні плоскі фігури у вигляді перерізу куба і площини. Показано способи знаходження довжини відрізка, величини кута, площі багатокутника та об’єму куба.
Ключові слова: GeoGebra, динамічна математика, куб, переріз, модель, візуалізація, інтерактивність, стереометрія, дослідження.