УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАЛЬНИМ ОЦІНЮВАННЯМ

Анотація

Пропонується модель формувального оцінювання на основі виділення взірців-еталонів контролю результатів освітньо-пізнавальної діяльності. В статті розглядається актуальна проблемав провадження формувального оцінювання («оцінювання для навчання») в умовах реформування сучасної освіти. Автори акцентують увагу на тому, що на відміну від підсумкового контролю, формувальне оцінювання є постійним інтерактивним процесом, метою якого є  не виставлення балу, а моніторинг прогресу здобувача освіти, надання своєчасного зворотного зв’язку та коригування навчальних стратегій.
Основною метою дослідження є розробка та обґрунтування наукової моделі управління процесом формувального оцінювання (зокрема, на прикладі навчання фізики). Теоретичною основою моделі обрано кібернетичний підхід, де навчальний процес розглядається як система управління зі зворотним зв’язком. У цій системі викладач виступає керуючою підсистемою, а здобувач освіти –керованою, причому кінцевою метою є перехід від зовнішнього управління до самоуправління та саморегуляції студента. Центральним елементом запропонованої методики є система чітких критеріїв успіху – «взірців-еталонів» засвоєння знань. Автор пропонує детальну класифікацію рівнів навчальних досягнень, що базуються на стані сформованості пізнавальних дій. Виділяються такі взірці-еталони: буденна обізнаність (Б), копіювання (К), розуміння (Р), заучування (З), оволодіння (О), уміння (У), навичка (Н), переконання (П) та вищий рівень – готовність до вчинку (В). Ці рівні корелюють з параметрами рефлексивності, раціональності та ремінісцентності.
Практична реалізація моделі здійснюється через «цільові програми», які визначають зміст навчання та очікувані результати для кожного навчального блоку. Для перевірки досягнень пропонується використовувати спеціально розроблені тести, де кожне завдання відповідає певному взірцю-еталону (наприклад, репродуктивному, продуктивному чи творчому рівню). У тексті наведено приклад такої програми та тестових завдань з фізики (тема «Теплові явища», 8 клас).
Автори доходять висновку, що використання такої деталізованої моделі дозволяє мінімізувати суб’єктивність оцінювання, забезпечити прозорість критеріїв для обох сторін навчального процесу та підвищити ефективність навчання шляхом чіткого діагностування прогалин у знаннях. Запропонований підхід сприяє розвитку метакогнітивних навичок здобувачів освіти та створенню атмосфери довіри в освітньому середовищі.
Ключові слова: формувальне оцінювання, взірці-еталони, прогноз, цілепокладання, моніторинг, діагностика, прогноз.