НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ РІВЕНЬ ТА МЕТОДИКА ЛАНДШАФТНО-ОЦІНОЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЛИХ ТЕРИТОРІЙ У КВАЛІФІКАЦІЙНИХ (ДИПЛОМНИХ) РОБОТАХ

Анотація

Стаття містить результати багаторічного досвіду проведення зі студентами ландшафтних досліджень малих територій для дипломних робіт. Показано значення оцінки природно-територіальних комплексів (ПТК), методика оцінки та складання прикладних оціночних картосхем за ступенем сприятливості ландшафтів для певного практичного використання. Оцінка ПТК включає: 1) складання переліку оціночних властивостей і показників ПТК в залежності від поставленої цілі; 2) вимірювання або визначення за довідниками стану природних об’єктів (температура, зволоження, бонітет тощо); 3) визначення оцінок у балах та суми балів або середньозваженого балу; 4) складання ландшафтно-оціночної карти сприятливості ПТК за методом кольорового фону «світлофор». Оціночна класифікація ПТК базується на комплексних оціночних показниках. ПТК групують в: 1) території одно цільового призначення; 2) території  багатоцільового призначення; 3) території недоцільного використання. У межах цих груп виділяють інші  класифікаційні шкали для оцінки несприятливих екологічних факторів, зокрема закономірностей радіаційного забруднення.
При послідовному вивченні навчальних дисциплін з ландшафтознавства та фізичної географії і проходженні комплексної польової практики з виявленням і картографуванням природніх комплексів, здобувачі освіти підіймаються від пасивного навчально-методичного рівня до науково-теоретичних досліджень. У результаті проведення польових і камеральних досліджень та опрацювання картографічних матеріалів, фондових і  опублікованих джерел, аналізу та синтезу фактичних матеріалів при написанні дипломних робіт, доповідей, тез і статей, здобувачі освіти переходять до науково-теоретичних узагальнень та досягають високого «активного» рівня науково-прикладних досліджень.
Ключові слова: прикладне ландшафтознавство, оцінка ПТК, ландшафтна схема, методика оцінки, кваліфікаційні (дипломні) роботи.