ОБГРУНТУВАННЯ РІВНЯНЬ МАКСВЕЛЛА НА ОСНОВІ ПРИНЦИПУ ВІДНОСНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2307-4507.2003-9.101-103Анотація
Пропонується методика обґрунтування рівнянь Максвелла, яка основана на законі Кулона та принципі відносності.
The methods of grounding Maxwell’s equations are considered. These methods are based on Coulomb’s law and the principle of relativity.
Посилання
Эйнштейн А. О методе теоретической физики //
А.Эйнштейн. Физика и реальность. — М.: Наука, 1965. - 359 с.
Бушок Г.Ф., Венгер Е.Ф. Методика преподавания общей физики в высшей школе. — К., 2000. — 415 с.
Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. — СПб: Питер. 2001. — 544 с.
Эйнштейн А. Собрание научных трудов. — Т. IV. — М.: Наука, 1967. — 600 с.
Пинский А.А. Релятивистские идеи в преподавании физики: Автореф. дисс... докт. пед. наук. — М., 1974.
— 27 с.
Яворский Б.М., Пинский А.А. Основы физики: В двух томах: Т. 1. Механика. Молекулярная физика. Электродинамика. — 3-е изд., перераб. — М.: Наука, 1981.
— 480 с. (374-380 с.), Т. 2. — 448 с.
Глазунов А.Т., Нурминский И.И., Пинский А.А. Методика преподавания физики в средней школе: Электродинамика нестационарных явлений. Квантовая физика: Пособие для учителя. — М.: Просвещение, 1989. — 272 с.
Малинин А.Н. Методические основы изучения теории относительности в курсах физики средних общеобразовательных учреждений и педвузов: Автореф. дисс.. докт. пед. наук. — М.: РИЦ ЛГПУ, 2000. — 65 с.
Малинин А.Н. Теория относительности в задачах и упражнениях. — М.: Просвещение, 1983. — 176 с.
Шапиро И.С. К истории открытия уравнений Максвелла // Успехи физических наук. — 1972. — Т. 108.
— Вып. 2. — С. 319-333.
Левич В.Г. Курс теоретической физики. — Т. 1. — М.: Наука, 1969. — 912 с.
Пеннер Д.И., Угаров В.А. Электродинамика и теория относительности. — М.: Просвещение, 1980. — 271 с.
Мултановский В.В., Василевский А.С. Курс теоретической физики. — М.: Просвещение, 1990. — 272 с.
Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. Теория поля. — М.: Наука, 1967. — 460 с.
Медведев Б.В. Начала теоретической физики. — М.: Наука, 1977. — 496 с.
Бредов М.М., Румянцев В.В., Топтыгин И.Н. Классическая электродинамика. — М.: Наука, 1985. — 400 с.
Матвеев А.Н. Электродинамика и теория относительности. — М. Высшая школа, 1967.
Матвеев А.Н. Электричество и магнетизм. — М.: ВШ, 1983. — 463 с.
Иродов И.Е. Основные законы электромагнетизма: Учебное пособие для студ. вузов. — 2-е стереотип. — М.: Высш. шк., 1991. — 288 с.
Терлецкий Я.П., Рыбаков Ю.П. Электродинамика: Учеб. пособие для студ. физ. спец. университетов. — М.: Высшая шк., 1990. — 352 с.
Парселл Э. Электричество и магнетизм: Учебное руководство: Пер. с англ. / Под ред. А.И.Шальникова и А.О.Вайсенберга. — 3-е изд., испр. — М.: Наука, 1983.
— (Берклиевский курс физики). — 416 с.
Коновал О.А. Непотенціальність електричного поля рухомої зарядженої частинки і закон електромагнітної індукції // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Серія: педагогічні науки: Збірник. У 2-х т. — Чернігів: ЧДПУ, 2002. — Вип. 13. — Т. 2. — С. 192-195.
Коновал О.А., Сергєєв О.В. Технологія вивчення електродинаміки на основі теорії відносності // Збірник наукових праць: Педагогічні науки. — Херсон: Видавництво ХДУ, 2002. — Вип. 32. — Частина 2. — С. 72-76.
Коновал О.А. Дидактичне та евристичне значення деяких моделей при вивченні електродинаміки // Наукові записки. — Серія: Педагогічні науки. — Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2002. — Вип. 46.
— С.71-76.
