НАВЧАННЯ В УМОВАХ ТВОРЧОЇ РОБОТИ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2307-4507.2024-30.105-109Анотація
У статті розглядаються особливості взаємодії “учитель – творчий учень” та процесу навчання творчості учнів. Обґрунтовано, що творчість, яка є фундаментальною характеристикою людської природи, може виявлятись у будь-якій діяльності. Існує пряма залежність між розвитком творчості учнів у процесі навчання та набуванню компетентності як здатності особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості. Наголошено на зростанні в українців психоемоційної напруги, стереотипності та ригідності мислення в умовах війни через людські та матеріальні втрати, психічну та ресурсну виснаженість. У складних і постійно мінливих умовах життя найкраще орієнтується, вирішує, працює творча особистість, здатна генерувати та використовувати нові ідеї, підходи, рішення. Стверджується, що процес навчання в школі можна пов’язати з творчістю, впроваджуючи основні положення теорії творчості в практику навчання. Співвідношення теоретичного та практичного, логічного та образного компонентів мислення має велике значення для формування творчої особистості. Головне завдання викладача полягає в мотивуванні, заохочуванні до навчання та творчості. Навчання в умовах творчої роботи в певній мірі гарантує в подальшому успішну діяльність в менш складних умовах, а також постійну спрямованість на раціоналізацію своєї праці, покращення її якості й ефективності. Найважливіше, що вчитель може надати своєму учню – це допомога у розумінні та розвитку його індивідуальності, підтвердження важливості та значущості своєї праці, її результатів, сприяння творчості, допомогти у виборі нових шляхів власного розвитку.
Ключові слова: творчість, технології, творчий процес, креативний учень.