РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЗИКИ У ЛІЦЕЇ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2307-4507.2021-27.84-87Анотація
У статті на підставі проведених досліджень, показано, що ефективною моделлю розвитку критичного мислення є така, що відповідає гіпотетико-дедуктивному спрямуванню освітнього процесу: Проблема – Гіпотези – Раціональна критика – Вибір гіпотези – Раціональна критика нової теорії – Нова проблема. Емпірично-індуктивна схема має ряд суттєвих недоліків, що особливо загострюються при вивченні відомостей із квантової фізики. Головна проблема – неможливість опори на чуттєвий досвід, коли необхідно формувати наукові поняття, до яких складно підібрати адекватну систему демонстрацій фізичних дослідів, а також складно порівняти із чуттєвим досвідом учнів. У контексті методології навчання слід замінити індуктивно-емпіричний підхід на гіпотетико-дедуктивний. З’ясовано, що це дозволяє значно покращити результати навчання на уроках фізики в 10-11 класах і має наступні переваги з точки зору методики навчання фізики: зміщення акцентів у цілях навчання із засвоєння складних наукових понять на формування в учнів нового типу мислення («мислення вищого порядку»); розвиток в учнів навичок критичного мислення надає їм упевненості у власних силах під час виконання STEM-проєктів.
Ключові слова: критичне мислення, технології навчання, квантова фізика, STEM-освіта, гіпотетико-дедуктивна модель.